Доброго дня.
Тема уроку : І. Внутрішне середовище організму. Кров,її склад та функції.

ІІ. Групи крові та переливання. Зсідання крові.

Терміни :

- внутрішне середовище організму ( кров, лімфа, тканинна рідина);
- склад внутрішнього середовища; склад та функції лімфи;
- еритроцити, групи крові, антитіла, резус-конфлікт, гемолітична хвороба, донор; реципієнт, реакція аглютинації, гематологія;
- тромбоцити, зсідання крові, гемофілфя.

Характеризуєте та пояснюєте :

- лімфообіг,значення лімфи;
- роль внутрішнього середовищ в життєдіяльності організму людини;
-групи крові системи АВО, резус- фактор, зсідання крові як захисну реакцію організму;
- взаємозв"язок будови та функцій еритроцитів, тромбоцитів.

До вашої уваги пропоную перегнянути відео і отриманні знання застосувати для надання відповідей.

"ВНУТРІШНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗМУ. КРОВ. СКЛАД КРОВІ" https://youtu.be/c4Ae94ZxCRA

"ГРУПИ КРОВІ. ПЕРЕЛИВАННЯ. ЗСІДАННЯ КРОВІ" https://youtu.be/7tBJBQapCdw

Д/з параграфи 17,18,19,20.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ.

Завдання 1
ЗАКІНЧІТЬ РЕЧЕННЯ

1. Кров, лімфа, тканинна рідина утворюють...
2. Обмін речовин між клітинами і внутрішнім середовищем організму відбувається завдяки...
3. Між клітинами організму знаходиться...
4. Лімфа складається з ...
5. Кров і лімфу відносять до ... тканини.
6. Гомеостаз -це...
7. До основних функцій крові відносять...
8. Важливою рисою внутрішнього середовища є...
9.Білкову частину гемоглобіну становить...
10. Кров, насичену киснем називають...
11. Кров, насичену вуглекислим газом називають...

ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Із запропорованих варіантів відповідей виберіть правильну.
1. Плазма крові становить:
а)75% б) 55% в)30% загального об'єму крові
2.Кров утворена:
а) сполучною тканиною
б) залозистою тканирою
в) епітеліальною тканиною
3. Укажіть клітини крові, які мають амебоїдну форму
а) лейкоцити б) еритроцити
в) тромбоцити г)хондроцити
4.За зовнішнім виглядом еритроцити людини схожі :
а) на великі, різні за формою клітини
б) двовгнуті диски
в) на дрібні круглі або видовжено-овальні клітини
5. Дихальна функція крові це
а) перенесення кисню
б) перенесення поживних речовин
в) підтримання постійної температури тіла
г) перенесення продуктів розпаду до нирок, печінки, кишечнику
6.Тривалість життя еритроцитів становить:
а) близько 4 діб б) близько 120 діб в) декілька років
7. Вкажіть речовину, яку містять еритроцити:
а)кисень б)вуглекислий газ в)гемоглобін г) міоглобін
8. Виберіть основну функцію еритроцитів:
а)транспорт кисню б)секреторна
в)будівельна г) зсідання крові

Виберіть декілька правильних відповідей

1. Виберіть клітини крові
а) тромбоцити б)лейкоцити
в) еритроцити г) хондроцити
2. Які компоненти входять до плазми крові
а) лімфа б) тромбоцити
в) мінеральні речовини г) вода
д)органічні речовини е) еритроцити
3. Виберіть характеристики лейкоцитів
а) безбарвні клітин в)форма непостійна
б) мають ядро г) не мають ядра
4. Позначте основну функцію, яку виконують лейкоцити:
а)транспортна б) захисна
в) регуляторна г)секреторна
5.У 1мм3 крові міститься лейкоцитів:
а) 200-300 тис.
б)4-9 тис.
в) близько 5тис.
6. Визначте назву явища збільшення кількості лейкоцитів:
а) гомеостаз б) лейкопенія
в) лейкоцитоз г)гемофілія
7. Лейкоцити утворюються в:
а) серці б)селезінці
в) печінці г) червоному кістковому мозку
8. Процес руйнування лейкоцитів відбувається в:
а)печінці б)в місцях запалення в) селезінці
9. Здатність організму захищати власну цілісність і біологічну індивідуальність -це :
а) антитіла б)імунітет
в)фагоцитоз г) тромбопластин

ЗАВДАННЯ 2 (поставте позначку + або -)

1. У людини за системою АВО є чотири групи крові
2. Особи, які мають АВ групу є універсальними реципіентами
3.У здорової людини без шкоди для її здоров'я за один раз можна взяти 400 мл. крові
4. Тромбоцити це безбарвні пластинки крові
5. Тромбоцити мають ядро
6. Тромб утворюється тільки на місці травми
7. При пораненнях тромбоцити легко руйнуються
8. Для зсідання крові потрібен кальцій
9. Гемофілія успадковується
10. У хворих на гемофілію збільшена здатність крові до зсідання
11. У крові здорової людини завжди є фермент тромбопластин

ПОМІРКУЙТЕ!
1. Позначте групу крові, в якої відсутній аглютиногени в еритроцитах:
а) I б) II в) III г) IV
2. Позначте групу крові, в якої відсутні аглютиніни в плазмі крові :
а) I б) II в)III г) IV
3. Вкажіть коли виникає резус-конфлікт :
а) під час вагітності, коли мати і дитина є резус -позитивними
б) під час вагітності, коли мати резус-негативна, а дитина резус- позитивна
в) під час введення несумісної за групою крові
4. Позначте ознаки антигенів:
а) спеціальні білки плазми крові
б) чужорідні для організму хімічні речовини
в) клітини -пожирачі
г) лімфоцити
5. Назвіть випади, в яких можна проводити переливання крові:
а)група крові донора B(III),реципієнта B(III)
б) група крові донора А(II), реципієнта А (II)
в) група крові донора В (III), реципієнта АВ( IV)
г) група крові донора АВ (IV) , рецитієнта О(I)
д) група крові донора О(І), реципієнта АВ(IV)

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! ЧЕКАЮ ВІДПОВІДІ. БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!😀
e-mail katyamovsesyan@ukr.net
Є питання - 066-361 74 57

ДОБРОГО ДНЯ!
Тема нашого уроку: ОРГАНИ ВИДІЛЕННЯ. БУДОВА І ФУНКЦІЇ СЕЧОВИДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ.
СЕЧОУТВОРЕННЯ, ЙОГО РЕГУЛЯЦІЯ.
ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ НИРОК.

Завдання уроку:

ü розглянути органи виділення людини;

ü вивчити будову та функції сечовидільної системи, механізм утворення сечі;

ü зробити висновок про взаємозв’язок будови і функцій органів виділення.

Повинні знати:

ü органи виділення людини;

ü будову та функції сечовидільної системи;

ü структурно-функціональну одиницю нирок;

ü процес утворення сечі;

ü застосовувати знання для профілактики захворювань сечовидільної системи.

Уявіть, що у вас у руках знаходиться коробка у яку ви повинні складати непотрібні речі: іграшки, якими ви вже давно не граєтесь, зошити, де вже немає чистих аркушів, книжки, які ви вже прочитали, одяг, який замалий для вас. Усе це ви повинні носити з собою. Не дуже хороша ідея зберігати та носити з собою те, що вам не потрібно, чи не так? Кожен живий організм прагне полегшити своє життя в цьому світі, тому постійно викидає те, що йому не потрібне. Цей процес очистки називається виділенням.

Протягом життя звичайна людина з’їдає 22 тонни їжі, випиває 33 тис. л напоїв, вдихає 300-350 млн. л повітря. При цьому точно встановлено: усупереч поширеним жартам про товстунів жоден представник роду людського досі не луснув. Що ж відбувається? Секрету немає – усе, що потрапляє в організм, згодом, пройшовши складний шлях перетворень, так чи інакше виходить назовні - хай і в зовсім непізнаваному вигляді.

Людині, як представнику царства Тварини, еволюція подарувала систему органів виділення, які представлені шкірою, слизовими оболонками, легенями, шлунково-кишковим трактом, і, здебільшого, нирками, що виділяють кінцеві продукти метаболізму у вигляді сечі.

ВИДІЛЕННЯ (ЕКСКРЕЦІЯ) - процес видалення з організму непотрібних продуктів обміну речовин та надлишку води й солей. Унаслідок обміну речовин та енергії в організмі з’являються зайві для нього сполуки: 1) кінцеві продукти розщеплення поживних речовин (С0₂, Н₂0, жовчні пігменти, сечовина, сечова кислота, амоніак); 2) надлишкові сполуки (солі, вода); 3) чужорідні сполуки (солі важких металів, барвники); 4) отруйні сполуки (амоніак, ацетон, пероксид Гідрогену та ін).

У виділенні непотрібних сполук в організмі людини беруть участь легені (видаляються С0₂, Н₂0 у вигляді пари, ацетон), шкіра (у складі поту видаляються Н₂0, солі, сечовина, сечова кислота, амоніак, молочна кислота), травна система (неперетравлені рештки, солі важких металів, холестерин, жовчні пігменти), сечовидільна система (сечовина, надлишок солей, сечова кислота, Н₂0 та ін.).

Для виділення задіюються найрізноманітніші фізичні та хімічні процеси. Так, отруйний амоніак (кінцевий продукт обміну білків) у клітинах печінки хімічним чином перетворюється в сечовину, що розчиняється в плазмі крові, транспортується з кров’ю до нирок, фільтрується з утворенням сечі й видаляється з організму. Пектинові речовини, що входять до складу фруктів та овочів, здатні зв’язувати важкі метали й радіонукліди з утворенням нерозчинних комплексів, що видаляються з організму через травну систему.

Процеси виділення виконують ряд важливих функцій:

* видалення кінцевих продуктів обміну речовин для збереження рівноваги оборотних біохімічних реакцій;

* знешкодження отруйних продуктів обміну речовин для запобігання загибелі клітин;

* регуляція складу речовин в організмі для підтримання гомеостазу.

Отже, біологічна необхідність виділення полягає в тому, що здійснюється видільна, захисна й регуляторна функції, завдяки чому зберігається постійність внутрішнього середовища організму в змінних умовах навколишнього середовища.

Будова органів сечовидільної системи.

Будова сечовидільної системи https://www.youtube.com/watch?v=GL7y1NSn5Z0

Зверніть увагу, органами сечовидільної системи людини є нирки – парний бобовидний орган. Тут утворюється сеча, яка далі виводиться по двох сечоводах та збирається в сечовому міхурі. Звідси сеча виводиться у зовнішнє середовище через непарну протоку – сечівник.

Розглянемо нирки зсередини

перегляньте відеоматеріал "Нирки та їх функції " https://www.youtube.com/watch?v=0mnaK0rRsB8 та виконайте завдання.

Я – нирка. Вкрита я ________ оболонкою. Маю такі шари як кірковий та мозковий. У кірковому розташовані __________, а у мозковому _________. Кров у мене потрапляє по _________, а виводиться по __________. Місце, в якому всередину нирки входять судини називають _____________. Найменша моя часточка, яка вміє утворювати сечу називається ___________. Сеча збирається у ниркові ________, а потім у одну ниркову _________. Далі я віддаю сечу сечоводам.

Будова нефрону. Утворення сечі. Перегляньте відеофрагмент будови нефрона. Дайте відповіді на питання:

https://www.youtube.com/watch?v=gdiftRwQHw8

· Чому капсулу нефрону назвали капсулою Шумлянського?

· Як ви думаєте, яка основна функція нефрону?

· Що таке приносні артерії?

· Чому капілярний клубочок дуже важливий?

· Що таке петля Генгле?

· Яка загальна довжина всіх канальців?

· Що робить ниркова вена?

· Чому кров у нирках долає 2 капілярні сітки?

ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ СЕЧОВИДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ

Характеристика захворювань сечовидільної системи людини

ХВОРОБИ	ПРИЧИНИ	ПРОЦЕСИ	ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ
Гломерулонефрит (лат. glomus – клубочок)	Бактерії, переохолодження	Ураження клубочків нефронів	Підвищення t° тіла, зменшення сечовиділення, набрякання обличчя і кінцівок

Пієлонефрит (грец. pyelos – миска)	Бактерії, віруси, грибки	Запалення ниркових мисок	Підвищення t тіла, часте та болісне сечовипускання, біль у поперековій ділянці, сонливість

Сечокам’яна хвороба	Порушення обміну речовин, інші хвороби	Утворення каменів у нирках і сечовивідних шляхах	Болі в області нирок після фізичних навантажень

Цистит (грец. kystis – міхур)	Бактерії, переохолодження	Запалення сечового міхура	Болі внизу живота, часте і болісне сечовипускання

Уретрит (грец. urethra – сечівник)	Бактерії, грибки	Запалення сечівника	Часте і болісне сечовипускання, гнійні виділення

Причини захворювань: низхідна інфекція, висхідна інфекція, загальне переохолодження організму, застуди, отруйні речовини, лікарські препарати.

Щоб запобігти захворюванням органів сечовиділення, слід дотримуватись певних вимог:

· раціональне і збалансоване харчування;

· загартування, але без переохолодження;

· своєчасне лікування зубів і ангін, тонзилітів;

· обережне звертання з ліками, отрутами;

· дотримання особистої гігієни, статевої гігієни;

· не вживати спиртні напої;

· не перевтомлюватися;

· правильний режим праці, відпочинку, сну.

Нирки є не лише органами виділення, але й забезпечують постійний склад рідин організму людини, тобто є гомеостатичними органами. Нестача води або надмірне її споживання, нестача або надлишок солей, надмірне потовиділення – усе це може мати небажані наслідки для організму людини. Як уникнути захворювань органів виділення? Яких заходів профілактики слід дотримуватись?

Нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечівник можуть уражатися різними мікроорганізмами, які потрапляють у ці органи через кров з різних осередків інфекції в організмі.

Як знизити ризик захворювань органів виділення.

1. Дотримуватись правил особистої гігієни.

2. Вести здоровий спосіб життя, загартовувати організм.

3. Не вживати алкоголь, наркотики.

4. Лікарські засоби приймати лише за призначенням лікаря.

5. Раціонально і збалансовано харчуватись.

6. Своєчасно лікувати зуби, ангіну, тонзиліти.

7. Уникати переохолодження організму і застуди.

8. Не перевтомлюватись, дотримуватись режиму праці, відпочинку і сну.

Рольова гра «У кабінеті лікаря».

Уявіть себе в ролі лікаря і за перерахованими медсестрою (іншим учнем) симптомами встановіть діагноз.

Хворий 1. Лікарю, обстеження показали, що у цього хворого спостерігаються часті позиви до сечовипускання, під час якого відчувається біль, свербіння, печія.

Ваша відповідь:

Хворий 2. Лікарю, у цього хворого спостерігається підвищення температури тіла, зменшення сечовиділення, набрякання обличчя і кінцівок, головний біль, нудота, інтоксикація.

Ваша відповідь:

Хворий 3. Лікарю, обстеження довели, що у цього хворого спостерігаються підвищення температури тіла, біль у попереку, сонливість, нездужання, часте і хворобливе сечовипускання.

Ваша відповідь:

Хворий 4. Лікарю, у цього хворого спостерігається утруднений відтік сечі та сильні болі в області нирок.

Ваша відповідь:

Біологічний диктант.

1. Органи сечовиділення: нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечівник – можуть уражатися різними…

2. Низхідна інфекція це …

3. Висхідна інфекція виникає якщо мікроорганізми потрапляють через …

4. Запальним процесом і поширенню мікроорганізмів сприяють...

Особливо чутливі нирки до різних отруйних речовин у …

5. Такі речовини як алкоголь, бензол, свинець, ртуть, … потрапивши до організму …

6. Найпоширенішим захворюванням нирок вважається …

7. Висхідна інфекція, яка спричиняє запалення ниркової системи називається …

8. Захворювання при якому вражається клубочковий апарат називається …

9. Постійне порушення обміну речовин в організмі може стати причиною утворення…

10. Сприяє розчиненню солей і запобігає утворенню каменів у нирках, такий продукт як …

11. Ефективним засобом для зняття ниркової коліки є …

Організм людини – складна біологічна система, яка має здатність до самовідновлення, самозцілення і самооздоровлення. І завдання кожної людини зберегти і не зруйнувати дані їй природою унікальні можливості. Із X століття дійшов до нас апокриф, в якому міститься заповідь про те, як бути здоровим: «Сини людські, ви забули, чиї ви діти. Ваша мати – Земля. І всі, хто живе на Землі, повинні жити за законами Природи. Здоров’я – це природний стан людини. Хвороба – це відповідь Природи на нерозумну поведінку людини».

Організм – цілісна система, в якій всі системи органів взаємопов’язані. І.П.Павлов писав: «Людина – найскладніша і найтонша система. Але для того, щоб насолоджуватись скарбами природи, людина повинна бути здоровою, сильною, розумною».

Д/з.

Самостійна робота з підручником і розроблення рекомендацій :

-«Як знизити ризик захворювання нирок».

ЧЕКАЮ ВІДПОВІДІ. БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!😀
e-mail katyamovsesyan@ukr.net
Є питання - 066-361 74 57

НАДІШЛІТЬ ВИКОНАНІ ЗАВДАННЯ НА ПЕРЕВІРКУ ДО 10 КВІТНЯ 2020.

Доброго дня!

Сила краси безмежна… Вона здатна перевернути відчуття, надихнути на нові звершення та подарувати низку приємних вражень. Можна милуватися і захоплюватися звичайними речами: квіточкою кульбабки, сходом сонця, посмішкою незнайомця чи навіть незвичайною формою камінчика на дорозі. Можна отримувати від усього цього позитивні враження і дарувати їх іншим.

Це розповідь про красу природи,а як ви уявляєте зовнішню красу людини?

Отже чиста шкіра,доглянуті нігті і волоси, здоровий блиск в очах, чарівна посмішка…

Здогадались про що йдеться?

Так це шкіра!

Тема нашого уроку:

Значення та будова шкіри. Терморегуляція.

Скажіть, а ви можете назвати всі функції?

Так, це важко зробити. А що ми можемо зробити?

Вивчити будову, а потів визначити функції шкіри

І для того, щоб зробити це, нам необхідно досконально вивчити будову та функції шкіри.

Здавалось, що ми чимало знаємо про шкіру людини, але чи все?

І це дійсно так ми знаємо безліч прикладів коли стан здоров’я людини і її спосіб життя відображається як в дзеркалі на шкірі.

ШКІРА– зовнішній покрив тіла, що надійно захищає внутрішні органи від механічних пошкоджень, стає на заваді втрати води організмом, проникненню в нього різних бактерій.

https://www.youtu be.com/watch?v=7pBBoL_Q3hQ

https://www.youtube.com/watch?v=LLsWbFcVgl8

Шкіра володіє різною чутливістю: до доторку, болю, тиску, розтягування і температури. У середньому на 1 см.куб шкіри припадає до 5000 чутливих закінчень, 200 больових, 12 холодових рецепторів, 2 теплових і 25 рецепторів, що реагують на тиск.

Самостійні дослідження

1. Розгляньте спочатку без лупи шкіру тильної сторони кисті руки. Що ви бачите? Зверніть увагу на те, що з пор виходять стрижні волосся, що пори на шкірі утворюють ромби і трикутники, а обмежена ними поверхню шкіри блищить. Пори - це гирла волосяних сумок, в них впадають протоки сальних залоз, блискуча поверхня шкіри виходить в результаті мастила її шкірним салом. Визначте, яке ще значення мають пори? (Газообмін між зовнішнім повітрям і шкірою)

2. Розгляньте через лупу шкіру кисті з долонного боку, знайдіть пори і порівняйте їх з вивченими. Тут пори значно вужче, ледве помітні, інший малюнок епідермісу - переважають лінії. Вкажіть їх значення? Дрібні пори - це виходи потових залоз, яких на поверхні кисті багато, а на тильній майже немає. Долоні поверхні сильніше потіють, що буває при сильному хвилюванні.

3. Розгляньте шкіру відкритих частин тіла. Зверніть увагу на на колір шкіри та характер поверхні, пружність. Відтягніть шкіру, як змінюється колір.

Колір шкіри білий, у деяких смуглий, залишки загару , захист. Має рожевий відтінок. Шкіра пружна і еластична. Під час відтягування біліє.

4. Подивіться на подушечки пальців ваших рук, ви побачите чіткі візерунки. Численні борозни утворюють химерні малюнки. Ці лінії індивідуальні для кожної людини, тому по ним можна визначати людей як по фотографії в паспорті. Навіщо ж потрібні ці борозенки? Адже не для того ж вони існують, щоб по ним знаходити людей. Візерунки на подушечках пальців підвищують чутливість пальців. Це можна перевірити: прощупайте нарізку гвинта пальцями і шляхом прокатування гвинта між долонями. Де нарізка відчувається краще, чому? Рецептори знаходяться в поглибленнях борозенок. Вони відокремлені один від одного гребенями епідермісу, а тому кожен рецептор "обслуговує" меншу площу, що підвищує чутливість. Чим більше рецепторів припадає на одиницю поверхні шкіри, тим чіткіше відчуття від предмета ми отримуємо. Зауважимо, що найчутливіші дотикові органи людини-це подушечки

1 — Особливості будови та функцій епідермісу шкіри

2 — Особливості будови та функцій дерми шкіри

3 — Похідні шкіри: різноманітність, будова та функції

4 — Особливості будови та функції підшкірної жирової клітковини

1. Епідерміс — це шар клітин, що представлений багатошаровим плоским епітелієм. Його товщина залежить від ділянки тіла. Для прикладу, товщина епідермісу на долонях становить близько 1,5 мм, а на повіках — близько 0,05 мм. Епідерміс поділяється на два шари — роговий і ростковий. Його глибокі шари складаються з клітин, які розмножуються й мають назву росткового епітелію. Наближаючись до поверхні шкіри, клітини стають плоскими, зроговівають, злущуються та відпадають (зроговілий шар). Саме роговий шар захищає шкіру від механічних, хімічних пошкоджень, проникнення води й мікроорганізмів усередину тіла (мозолі — потовщений роговий шар), забезпечує регенерацію шкіри та очищення шкіри.

У ростковому шарі міститься пігмент меланін, який надає шкірі забарвлення й поглинає ультрафіолетові промені, захищаючи цим організм. Цей шар бере участь у синтезі вітаміну D. В епідермісі містяться чутливі нервові закінчення.

2. Дерма (власне шкіра) — це шар щільної сполучної тканини завтовшки 4 мм. У ній виділяють сосочковий і сітчастий шари.

а) Сосочковий шар складається з пухкої сполучної тканини й утворює сосочки, які впинаються в епідерміс. Відповідно до них на поверхні шкіри утворюється рельєфний малюнок із ліній різної конфігурації. Їхня форма й розташування індивідуальні (дерматогліфіка). Цим широко користуються в криміналістиці та судово-медичній практиці (дактилоскопія). Сполучна тканина цього шару крім клітин містить галогенові й еластичні волокна, які зумовлюють міцність і пружність шкіри. Шар пронизаний кровоносними та лімфатичними судинами, нервовими волокнами та закінченнями. Тут розташовані клітини з пігментом, м’язові клітини. Вони беруть участь у підніманні волосся, у виділенні секретів шкірних залоз, підтримують пружність шкіри. Сосочковий шар здійснює живлення епідермісу, у якому немає кровоносних капілярів.

б) Сітчастий шар — еластичні й колагенові волокна — створює переплетення. Завдяки своїй еластичності шкіра не перешкоджає рухам людини. У цьому шарі залягають сальні і потові залози, волосяні сумки, рецептори.

3. Потові залози мають вигляд трубочок, що починаються щільно закрученим клубочком, вивідна протока відкривається на поверхні шкіри отвором. Клубочки обплетені капілярами, крізь стінки яких із крові в потові залози потрапляє вода з мінеральними солями, сечовиною та іншими речовинами. Так утворюється піт, який за своїм складом подібний до сечі, але значно меншої концентрації. За добу в спокої виділяється 500 мл поту. Потові залози розміщені по всьому шкірному покриву, за виключенням кайми губ; особливо багато їх на шкірі долонь, підошов, чола.

Сальні залози розміщені біля коренів волосся, виділяють жир, який змащує волосся та шкіру — попереджуючи тим самим від пересихання, надмірного випаровування води й мікроорганізмів. За добу виділяється до 20 г шкірного сала. Багато сальних залоз є на шкірі обличчя, але вони не пов’язані з волосяними мішечками (2 млн).

4. Підшкірна жирова клітковина — найглибший шар шкіри. Представлена пухкою сполучною тканиною, волокнами й великою кількістю жирових клітин. Товщина шару різна (наприклад на очній повіці вона повністю відсутня, на животі, сідницях може досягати 10 см) і залежить від способу життя, харчування, стану здоров’я та обміну речовин. Крізь клітковину в дерму проходять кровоносні судини та нерви. Її функції: збереження тепла, пом’якшення ударів (амортизаційна функція), захист внутрішніх органів, депо жиру, зв’язок шкіри з внутрішніми тканинами тіла.

Роль шкіри в терморегуляції.

Терморегуляція є результатом урівноваження процесів теплоутворення і тепловіддачі. За підвищення температури навколишнього середовища посилюється тепловіддача за рахунок розширення кровоносних капілярів шкіри, збільшення виділення і випаровування поту, що захищає людський організм від перегрівання. За зниження зовнішньої температури тепловіддача зменшується — кровоносні судини рефлекторно звужуються, потовиділення зменшується. Втраті тепла запобігає підшкірна жирова клітковина.

Баланс між процесами теплоутворення і тепловіддачі регулює центр терморегуляції, розташований у проміжному мозку.

Він пов'язаний із центром регуляції обміну речовин. Терморецептори (закінчення нервових клітин, які сприймають температуру зовнішнього середовища) містяться в шкірі. Вони надсилають імпульси до центру терморегуляції, який здійснює корекцію температури тіла.

Причинами перегрівання організму є порушення тепловіддачі за високої температури навколишнього середовища (зокрема на виробництвах з високою температурою). Перегріванню сприяє й утворення тепла в процесі виконання фізичної роботи, особливо в одязі, виготовленому із синтетичних волокон, який перешкоджає випаровуванню поту. Такі умови викликають у людини тепловий удар або, якщо людина перебуває на сонці, сонячний удар.

Порушення терморегуляції.

Тепловий і сонячний удари — це патологічні стани, що супроводжуються головним болем, головокружінням, слабкістю, зблідненням, сповільненням рухів. Можливі нудота, блювання, короткочасна втрата свідомості, підвищення температури тіла до 40-41 °С. За подальшого впливу високої температури шкіра обличчя й губ синіє, посилюється задишка. Пульс слабшає й може зникнути. З'являються занепокоєння, марення, галюцинації, судоми. Якщо в людини є ознаки перегрівання, необхідно покласти її в прохолодне місце, підвести голову, розстебнути одяг і викликати лікаря. Для збільшення тепловіддачі на лоб кладуть холодний компрес і змочують одяг водою. Якщо людина знепритомніла, треба привести її до тями (поплескати по щоках або дати понюхати нашатирю), а потім напоїти міцним холодним чаєм чи водою. У випадку зупинки дихання і серцевої діяльності слід ще до прибуття лікаря почати зовнішній масаж серця і штучне дихання. Щоб запобігти перегріванню на сонці, голову потрібно прикривати світлим головним убором, який добре відбиває сонячні промені.

Опіками називають пошкодження тканин організму під дією розпечених предметів, хімічних речовин, електричного струму, сонячних променів, вогню. Опіки є причиною порушення функцій шкіри, вони створюють умови для проникнення в організм збудників різноманітних інфекцій. Розрізняють три ступені опіків. Опіки першого ступеня супроводжуються почервонінням, набряканням шкіри та болями. Обпечену ділянку потрібно промити розчином питної соди, накласти содову пов'язку. Опіки другого ступеня супроводжуються утворенням пухирців, опіки третього ступеня призводять до омертвіння шкіри. В обох випадках необхідно накласти чисту пов'язку й одразу ж звернутися до лікаря. Уражену хімічними речовинами шкіру промивають струменем води протягом 15-20 хв. Обпечену кислотою ділянку шкіри промивають розчином питної соди.

Обмороженням називають пошкодження тканин, спричинене їх охолодженням. Найчастіше обморожуються ніс, пальці рук і ніг. Причинами обмороження можуть бути легкий або вологий одяг, тісне або мокре взуття. Обмороження першого ступеня супроводжується зблідненням шкіри та сильним болем. У цьому випадку найкраще розтерти обморожене місце до почервоніння і змастити жиром. Другий ступінь обмороження призводить до набряку шкіри, утворення темно-червоних плям та втрати чутливості. Обмороження третього і четвертого ступеня можуть бути причиною омертвіння відповідно шкіри, м'язів і кісток. У цьому випадку пошкоджену ділянку прикривають пов'язкою і звертаються за допомогою до лікаря.

ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

Ми з вами визначили значення шкіри, вивчили зовнішню і внутрішню будову,це теорія. А зараз ми спробуємо використати свої знання на практиці

За допомогою підручника параграф 26,27 та матеріалу, з яким ви щойно ознайомились, визначте з яких структур складається шкіра, які функції ці структури виконують.

1. Під час свята у Флоренції можновладці вирішили насолодитися вишуканим видовищем — живою золотою статуєю хлопчика. Усю поверхню тіла дитини вкрили золотою фарбою. Люди раділи з такої краси, але свято завершилося трагедією. «Золотому хлопчикові» стало погано, він тремтів від холоду. Люди отямилися й почали змивати фарбу, але даремно — невдовзі хлопчик помер. Що трапилося? Яка була причина цього трагічного випадку? Причиною трагедії була фарба, через яку дитина опинилася в непроникній оболонці — припинилося виділення поту, шкірного жиру, порушилась терморегуляція.

2. Поясніть, чому одна людина, пройшовши босоніж по підлозі, може застудитися і захворіти, а інша купатиметься взимку в льодяній воді й чудово почуватиметься.

3. Поясніть, чому відразу після вживання льодяної води температура шкіри підвищується.

4. Розвиток гарячкового стану часто супроводжується тремтінням і відчуттям холоду. Поясніть ці симптоми на основі уявлень про механізми терморегуляції.

«ОПИТУВАННЯ»

Які функції виконує шкіра?
Охарактеризуйте будову шкіри.
Який шар шкіри забезпечує індивідуальний для кожної людини малюнок?
Назвіть похідні шкіри. Яку роль вони виконують?
Які факти доводять, що в нігтях немає кровоносних судин і нервових закінчень?
Що таке терморегуляція.
Що є причиною виникнення теплового і сонячного ударів?
У чому полягає перша допомога при:
а) опіках;
б) обмороженнях

«ПЛУТАНИНА»

(Завдання. Переставити літери таким чином, щоб правильно прочитати слово.)

1. ДЕПМІЕСІР

2. ІНТІГ

3. КРАШІ

4. ДЕМАР

5. ЗИЛАЗО

6. СОЛОВЯС

7. ЛІКОНКИВАТ

ПРИГАДАЙТЕ

з курсу фізики, що таке температура тіла, як вимірюють її, у чому суть тепловіддачі, а з курсу хімії — що таке екзотермічні реакції.

Наведіть приклади тварин, які мають сталу температуру тіла і у яких вона залежить від температури навколишнього середовища.

Сьогодні на уроці ми з’ясуємо, яку роль грає шкіра в теплорегуляції організму людини.

Народна мудрість: «Не шкодуйте часу для своєї шкіри. І вона вам віддячить: очистить, захистить, зігріє, стане вашою візитною карткою – адже зустрічають людину за зовнішнім виглядом».

Домашнє завдання

1.Параграф 26 вивчити терміни.

2.Підготувати повідомлення про наслідки порушення терморегуляції в організмі людини.

Доброго дня!

Тема: Будова нервової системи. Центральна і периферична нервова система людини.

Основні поняття і терміни: нервова система, соматична нервова система, вегетативна нервова система, центральна нервова система, периферична нервова система, спинний мозок, головний мозок, черепномозкові нерви, спинномозкові нерви, сіра речовина, біла речовина, нейрони, нейроглія, регуляції функцій — нервова і гуморальна, види нейронів, нерви, рефлекс, синапс, рефлекторна дуга, рецептор.

Чому в організмі людини всі життєво-важливі функції здійснюються чітко та

узгоджено?

Моцарт Симфония №40

https://www.youtube.com/watch?v=cLAZEyy3T9E

Симфония №5 до минор ~ Бетховен

https://www.youtube.com/watch?v=ZTDQZkKqapw

- Чи сподобалися вам мелодії?

- Яка найбільше?

- Чому вона звучала так приємно, адже одночасно грали багато музичних

інструментів?

- Чи здатний симфонічний оркестр грати без диригента?

Так само, як симфонічний оркестр не може грати без диригента, наш організм не може функціонувати без нервової системи.

Організм людини, як і будь – який інший живий організм, реагує на зміни, які відбуваються в ньому самому та в середовищі, що його оточує. Як наш організм сприймає впливи зовнішнього середовища, як пристосовується до змін та аналізує інформацію? Щоб відповісти на ці запитання нам треба знати будову і функції нервової системи.

1.Анатомічна будова нервової системи, її значення.

За місцем розташування нервової тканини розрізняють центральну та периферичну її частини.

Складання схеми «Нервова система» (робота з підручником).

Цікавий факт

Швидкість передачі сигналів у нервовій системі людини сягає 288 км/год. У старості ця швидкість знижується на 5 %.

1.Нервова тканина, розміщена в порожнині черепа та каналі хребта, складає центральну нервову систему. Це головний і спинний мозок.

Центральна нервова система забезпечує взаємозв’язок усіх клітин, тканин та органів організму. Вона впливає на їхню діяльність та регулює процеси, що в них відбуваються. До того ж центральна нервова система забезпечує зв’язок організму з навколишнім середовищем. За допомогою рецепторів центральна нервова система отримує інформацію про всі явища, що відбуваються у довкіллі та в самому організмі. Збудження, що надійшло до неї, там обробляється й у вигляді нервового імпульсу передається робочому органові.

2.Нервова тканина, розміщена поза межами черепа та каналу хребта, утворює периферичну нервову систему. Це нерви, які відходять від головного та спинного мозку, а також їхні сплетіння і вузли. Нерви, що відходять від головного мозку, називають черепно-мозковими (їх 12 пар), а від спинного – спинномозковими (31 пара). Черепно-мозкові нерви іннервують органи чуття, деякі посмуговані м’язи, слізні та слинні залози. Спинномозкові нерви іннервують усі ділянки тіла людини, розташовані

нижче шиї.

2. Будова нейрона, нервового волокна і нервів.

Це цікаво знати…

В організмі людини налічується більше 100 мільярдів нейронів.

Користуючись текстом підручника, створити опорний конспект «Будова нейрона».

Він має тіло, численні короткі відростки (їх називають дендритами) та зазвичай один довгий (аксон). Довгі відростки, що відходять від нейронів, розташованих у головному і спинному мозку, утворюють нервові волокна. Вони здатні генерувати і поширювати нервові імпульси.

«Будова нейрона»

/ \

Залежно від кількості відростків нейрони бувають: уніполярні (з одним відростком), біполярні (з двома відростками), мультиполярні (з багатьма). У людини є несправжній уніполярний нейрон — у нього від тіла відходить один відросток, що ділиться на два.

За формою нейрони бувають: округлі, овальні, зірчасті, пірамідальні.

Здебільшого чим довші відростки, тим більші тіла нейронів. Місце контакту нейронів називають синапсами (англ. — застібка).

В синапсі міститься тонка щілина, куди надходить біологічно активна речовина, яку називають медіатором. Медіатори сприяють чи перешкоджають рухові імпульсів від нейрона до нейрона. Сьогодні відомо понад 20 медіаторів. У середньому нейрон отримує інформацію через свої синаптичні контакти від 1 тис. інших нейронів. Тіло нейрона і відростки вкриті мембраною. Відростки покриті мієліновими оболонками. Місця, у яких відсутні мієлінові оболонки — перехвати Ранв’є.

відео «Робота синапса» https://www.youtube.com/watch?v=XR6Hw2PUazE

Запитання

Можливо ви знаєте на що схожі нерви ?

Нерви схожі на білі блискучі нитки. Вони розгалужуються і пронизують майже всі органи тіла людини. Інформація по нервах передається зі швидкістю 300 км/год.

Демонстрація відео «Будова нерва»

https://www.youtube.com/watch?v=-dGwLb7HOt0

Переважна більшість нервових волокон оточена оболонкою із жироподібної речовини, що виконує ізоляційну функцію. Такі нервові волокна проводять нервові імпульси значно швидше, ніж ті, які таких оболонок не мають.

Нервові волокна збираються в пучки – нерви, що виходять за межі головного і спинного мозку. Як окремі пучки, так і весь нерв оточують сполучнотканинні оболонки.

Нерви забезпечують зв’язок між центральною нервовою системою та тканинами й органами тіла людини. По нервах збудження прямує або із центральної нервової системи до певного органа, або від різних ділянок тіла до центральної нервової системи.

Види нервових волокон.

Опрацювати текст і створити опорну схему «Види нервових волокон»

Розрізняють чутливі, рухові та змішані нерви. По чутливих нервах збудження прямує від різних органів до центральної нервової системи. По рухових нервах збудження проходить від центральної нервової системи до робочих органів. Обидва типи нервових волокон часто розташовані в одному нервові. Такі нерви називають змішаними. Вони виконують подвійну функцію: проводять збудження в обох напрямах, що нагадує двобічний дорожній рух.

Речовина мозку.

Опрацювати текст і створити опорну схему «Речовина мозку»

У спинному і головному мозку розрізняють сіру і білу речовину. Сіра речовина – це скупчення тіл нейронів та їхніх коротких відростків, а біла – скупчення довгих відростків нейронів. Біла речовина також входить до складу нервів. Скупчення тіл нейронів у межах білої речовини мають назву ядра. Скупчення тіл нейронів поза центральною нервовою системою називають нервовими вузлами. Вони розташовані всередині внутрішніх органів або поблизу них.

Властивості нервової тканини.

Опрацювати текст і створити опорну схему «Властивості нервової тканини»

Ви вже знаєте, що нервовій тканині властиві збудливість та провідність. Збудливість – здатність нейронів швидко змінювати свої властивості (збуджуватись) під впливом певних подразників, а провідність – проводити і передавати збудження через відростки до інших нейронів. Найменшу силу дії подразника, яка здатна викликати збудження (нервовий імпульс), називають порогом подразнення.

На обличчя людини, що спить, сів комар. Не прокидаючись, вона відігнала його. Чому і як відбулася така реакція?

Нервовій системі притаманний рефлекторний принцип роботи. Як ви пам’ятаєте, рефлекс – це реакція організму у відповідь на подразнення, яка відбувається за участю нервової системи. Подразнення сприймають рецептори – спеціалізовані чутливі утвори, які перетворюють певні подразники зовнішнього та внутрішнього середовища на нервові імпульси.

Кожний вид рецепторів сприймає лише певне подразнення (наприклад, рецептори ока – світло, вуха – звуки тощо). Рецептори за характером розташування поділяють на зовнішні, розміщені на поверхні тіла (рецептори шкіри, ока, вуха тощо), та внутрішні, які знаходяться у внутрішніх органах (легенях, серці, шлунково-кишковому тракті, м’язах, сухожиллях та ін.).

У рецепторі у відповідь на дію подразника виникають нервові імпульси, які надходять у нервовий центр, зумовлюючи його збудження. Це хвилі збудження, які поширюються по нервових волокнах. Нервовий центр аналізує сигнал і, у свою чергу, посилає нервові імпульси. Наслідком цього є відповідні реакції певних органів чи всього організму. Рефлекси, які виникають під час подразнення зовнішніх рецепторів, дають змогу організму реагувати на зміни довкілля. Рефлекси, які здійснюються під час

збудження внутрішніх рецепторів, регулюють роботу внутрішніх органів і підтримують сталість внутрішнього середовища організму.

Рефлекторна дуга та її види.

Пригадайте: сукупність структур нервової системи, які беруть участь у здійсненні рефлексу, називають рефлекторною дугою.

До її складу входять:

• рецептор;

• чутливе нервове волокно, по якому збудження передається до центральної частини нервової системи;

• нервовий центр, де аналізується отримана інформація;

• рухове нервове волокно, по якому нервові імпульси надходять до відповідних робочих органів.

Це приклад двонейронної рефлекторної дуги.

В організмі людини рефлекторні дуги переважно тринейронні.

У такій дузі збудження із чутливого на руховий нейрон передається через вставний нейрон.

Завдання №1.

Позначити складові частини рефлекторної дуги.

1 -

2 -

3 -

4 -

5 -

6 -

Завдання №2.

Порівняти рефлекторні дуги та встановити, що між ними спільного і відмінного

Отже, нервова система забезпечує:

- єдність і цілісність організму;

- відносну сталість внутрішнього середовища (гомеостаз);

- реакцію організму на дію різних подразників;

- пристосування організму до змінних умов навколишнього середовища.

Функіональний поділ нервової системи.

Залежно від функцій нервову систему (центральну і периферичну) поділяють на соматичну і вегетативну.

Інтерактивна вправа

Завдання.

Вплив автономної нервової системи на діяльність деяких органів.

Завдання.

Вплив соматичної нервової системи на діяльність деяких органів.

Варіанти відповідей

Соматична нервова система керує рухами скелетних м’язів, сприймає і проводить сигнали від органів чуття, забезпечуючи зв’язок організму із зовнішнім середовищем.

Вегетативна нервова система регулює обмін речовин, роботу внутрішніх органів (шлунку, печінки, нирок, серця, судин тощо) і стан нервової системи в цілому. Діяльність цього відділу, на відміну від соматичного, не перебуває під контролем свідомості людини, звідки і його друга назва – автономна нервова система.

Чи знаєте ви, що …

У сні людина перебуває 1/3 частину свого життя . Без нього вона може померти.Дитина повинна спати не менше 10 годин на добу.

Для роботи мозку потрібні поживні речовини і кисень. Без кисню мозок гине за кілька хвилин.

Бережи нервову систему.

1. спорт.

2.Гігієна тіла.

3.Відпочинок на свіжому повітрі.

4.Раціональне харчування.

5.Здоровий сон.

1) «Лови помилку»

(чи правильне твердження)

1. Зв’язок організму із зовнішнім середовищем забезпечує нервова система.

2. Нейрони, які передають інформацію про зміни внутрішнього і зовнішнього середовища до спинного чи головного мозку, називають руховими.

3. Відцентрові нейрони ще називають руховими.

4. Чутливі нейрони ще називають проміжними.

5. Доцентрові нейрони називають ще вставними.

6. Будь – яку зміну в діяльності організму людини, яка виникла за участю нервової системи у відповідь на подразнення, називають рефлексом.

7. З чутливого на руховий нейрон імпульс передається через синапс.

8. Найпростіша рефлекторна дуга складається з трьох нейронів.

2) Біологічний диктант.

1. Найменшою структурною одиницею нервової системи є______. 2. Довгий відросток цих клітин називається__________________, а короткі —__ , які закінчуються____________. 3. Від одного нейрона до іншого інформацію передають спеціальні речовини —___________. 4. Розрізняють три види нейронів:_________________,___________________та_____________. 5. Шлях, який проходять нервові імпульси під час рефлексу, називається____________.

3)«Коректор»

Виправте помилки у тексті( оберіть собі один варіант)

І варіант

Способами регуляції функцій в організмі людини є нервова і гуморальна. Гуморальна регуляція здійснюється з допомогою нейронів . Нейрон складається з тіла . Довгі відростки — це аксони, короткі — нейроглія .

ІІ варіант

По аксонах імпульс проходить до нервової системи від органів по дендритах — навпаки . Периферична нервова система складається з нейроглії . Центральна нервова система складається із головного і спинного мозку.

Домашнє завдання.

§ 34,35

Індивідуальне завдання:

скласти кросворд або ребус на тему «Будова нервової системи».

ЧЕКАЮ ВІДПОВІДІ. БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!😀
e-mail katyamovsesyan@ukr.net
Є питання - 066-361 74 57

Доброго дня!

Тема уроку: БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ СПИННОГО МОЗКУ ЛЮДИНИ.

терміни і поняття: спинний мозок, спинномозковий канал, вставні нейрони, рефлекторна та провідникова функції спинного мозку.

Пригадайте:

- Відділи хребта людини, будову хребців.

- Із чого складаються центральна та периферична нервова система людини?

- Які нейрони називають руховими, а які - чутливими?

- Що таке безумовні та умовні рефлекси, нервовий центр?

-Що таке біла та сіра речовина?

-Що таке рефлекторна дуга? З яких ланок вона складається?

Однією зі складових центральної нервової системи людини є спинний мозок.

https://www.youtube.com/watch?v=OiT5usF9W1Q

Яка будова спинного мозку? Спинний мозок розташований у каналі хребта, утвореному дугами хребців. Він має вигляд довгої трубки. У дорослої людини спинний мозок завдовжки 41-45 см і приблизно 1 см завтовшки. Його маса становить близько 40 г.

Спинний мозок має два потовщення: шийне і поперекове.

Ці ділянки відповідають виходу нервів, які прямують до верхніх і нижніх кінцівок.

Починається спинний мозок при основі черепа, де з’єднується з довгастим мозком (структурою головного мозку), а закінчується на рівні другого поперекового хребця пучком нервів, які відходять від нього. Тому він дещо коротший від хребта.

Ви вже знаєте, що від спинного мозку відходить 31 пара спинномозкових нервів. Ділянку, від якої починається певна пара спинномозкових нервів, називають сегментом. У межах спинного мозку розрізнюють сегменти.

• шийні - від них беруть початок 8 пар спинномозкових нервів;

• грудні сегменти - 12 пар;

• поперекові сегменти - 5 пар;

• крижові сегменти - 5 пар;

• куприкові сегменти - 1 пара спинномозкових нервів.

Вивчимо будову спинного мозку .

Відділи спинного мозку: 1 - вигляд збоку; 2 - зрізи через відповідні відділи

https://vseosvita.ua/library/prezentacia-na-temu-spinnij-mozok-170214.html

Розгляньте на поперечному зрізі спинного мозку білу та сіру речовину, спинномозковий канал.

На поперечному зрізі спинного мозку можна побачити, що він складається з білої (розташована ззовні) та сірої речовини. Волокна білої речовини з’єднують між собою різні ділянки спинного мозку та формують провідні шляхи, забезпечуючи двобічні зв’язки між ним та головним мозком.

У центрі спинного мозку проходить спинномозковий канал (діаметром до 1 мм), заповнений прозорою спинномозковою рідиною . Вона завдяки постійному обміну з кров’ю забезпечує живлення нервової тканини, постачаючи поживні речовини та виводячи продукти обміну. Крім того, спинномозкова рідина здійснює захисну функцію: у ній є особливі клітини, які знищують збудників хвороб.

Сіра речовина оточує спинномозковий канал, утворюючи на поперечному зрізі контур, що нагадує метелика чи літеру «Н» . Вона має виступи - роги, які поділяють білу речовину на ділянки з провідними нервовими шляхами (висхідними та низхідними) .По висхідних шляхах нервові імпульси прямують до головного мозку, а по низхідних - збудження передається від головного мозку до центрів спинного мозку, а від них - до робочого органа.

У передніх рогах розташовані тіла рухових нейронів, довгі відростки яких досягають скелетних м’язів. Ці відростки утворюють передні, або рухові, корінці .До задніх рогів підходять відростки чутливих нейронів, які утворюють задні, або чутливі, корінці. По них надходять нервові імпульси від рецепторів шкіри, м’язів, суглобів, внутрішніх органів. У грудному і поперековому відділах спинного мозку є ще й бічні роги.

Тіла чутливих нейронів розташовані за межами спинного мозку в потовщеннях — вузлах на задніх корінцях. В отворах між двома сусідніми хребцями передні та задні корінці злиті між собою в змішані спинномозкові нерви, відгалуження яких прямують до різноманітних органів. У сірій речовині розташовані переважно вставні нейрони, які забезпечують зв’язки між чутливими та руховими.

Будова спинного мозку: 1 - біла речовина; 2 - сіра речовина; 3 - спинномозковий канал; 4 - руховий корінець; 5 - чутливий корінець.

ЦІКАВО ЗНАТИ! Загалом у спинному мозку людини налічують близько 13 млн нейронів, з яких 97 % - вставні.

Які оболонки вкривають спинний мозок?

Спинний мозок оточують три оболонки: тверда, павутинна та м’яка .

-Тверда ( зовнішня оболонка утворена щільною волокнистою сполучною тканиною, містить нерви та судини).

-Павутинна (розміщується глибше під твердою і не має судин, утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною).

- М’яка (Вона також утворена волокнистою сполучною тканиною, але, на відміну від павутинної оболонки, містить сітку кровоносних судин. Разом з ними ця оболонка проникає в мозкову тканину).

Всі три оболонки формують єдиний суцільний чохол, який оточує як спинний, так і головний мозок. Між павутинною і судинною оболонками є широкий простір, заповнений спинномозковою рідиною.

Колінний рефлекс. Завдання. Простежте шлях передачі збудження

Які функції спинного мозку?

Спинний мозок виконує дві основні функції - рефлекторну та провідникову.

Рефлекторна функція полягає в тому, що у спинному мозку розташовані важливі центри безумовних рефлексів. У них замикається значна кількість рефлекторних дуг. Кожний сегмент спинного мозку регулює діяльність шкіри, скелетних м’язів (крім м’язів голови) чи внутрішніх органів. Наприклад, центр сечовиділення розташований у крижовому відділі, центр розширення зіниць - у верхньому грудному сегменті, колінного рефлексу - у поперековому відділі (цей рефлекс проявляється у підійманні ноги при різкому ударі по сухожиллю нижче колінної чашечки).

Ще одна функція спинного мозку - провідникова. Як ви знаєте, нервові волокна, які утворюють білу речовину, з’єднують різні відділи спинного мозку між собою та спинний мозок з головним. Нервові імпульси, що надходять у спинний мозок від рецепторів, по висхідних провідних шляхах передаються до головного мозку, а з нього по низхідних повертаються до спинного мозку, а звідти - прямують до робочих органів. Нервові волокна, які передають збудження від спинного мозку в головний, називають висхідними, а ті, які передають збудження в зворотному напрямку, - низхідними.

Нервові волокна, виконуючи провідникову функцію, забезпечують зв’язок й узгоджену роботу всіх відділів центральної нервової системи.

Отже, спинний мозок відіграє роль двостороннього провідного шляху між головним мозком і периферичною нервовою системою, а також керує простими рефлекторними діями (наприклад, відсмикування руки від гарячого предмета).

Діяльність спинного мозку перебуває під контролем головного, який регулює спинномозкові рефлекси.

Які бувають порушення діяльності спинного мозку?

Порушення діяльності спинного мозку найчастіше пов’язані з травмами. Так, у разі перелому хребта порушуються зв’язки спинного мозку з головним. При цьому людина може говорити, повертати голову, їсти і пити, однак діяльність скелетних м’язів і чутливість ділянок тіла, які іннервуються сегментами спинного мозку, розташованими нижче місця ураження, повністю зникає. Наприклад, якщо ушкоджено спинний мозок у шийній частині, людина не здатна свідомо рухати ні руками, ні ногами - настає параліч. Це відсутність довільних рухів унаслідок ураження рухових центрів центральної нервової системи або рухових нервових шляхів центральної чи периферичної нервової системи.

Небезпечним захворюванням є запалення оболонок спинного мозку, яке супроводжується значним підвищенням температури тіла. Його здебільшого спричиняють мікроорганізми або переохолодження тіла. Це захворювання може привести до втрати чутливості та рухової активності.

• Спинний мозок - частина центральної нервової системи, що має вигляд довгої трубки, розташованої у каналі хребта. Від нього відходить 31 пара спинномозкових нервів. Ділянку, з якої починається кожна пара цих нервів, називають сегментом. Біла речовина спинного мозку розміщена ззовні, а під нею - сіра речовина. У центрі проходить канал, заповнений спинномозковою рідиною. Спинний мозок виконує провідникову та рефлекторну функції.

https://pptcloud.ru/medicina/budova-ta-funktsiyi-spinnogo-mozkulyudini

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Дайте відповідь на запитання

1. Яка будова спинного мозку?

2. Що таке сегмент спинного мозку?

3. До якого типу належать спинномозкові нерви?

Скільки є пар спинномозкових нервів?

4. Які функції виконує спинний мозок? Як вони пов’язані з його будовою?

5. Які функції спинномозкової рідини?

Виберіть одну правильну відповідь

1. Укажіть, де розташовані тіла чутливих нейронів, пов’язаних зі спинним мозком:

а) у передніх рогах сірої речовини;

б) у задніх рогах сірої речовини;

в) у білій речовині;

г) у нервових вузлах, розташованих за межами спинного мозку.

2. Укажіть тип нервів, до яких належать спинномозкові:

а) рухові;

б) чутливі;

в) змішані.

3. Укажіть кількість пар нервів, які відходять від шийних сегментів спинного мозку:

а) 5;

б) 7;

в) 8;

г) 12.

ПОМІРКУЙТЕ.

1. До чого може призвести пошкодження поперекового відділу спинного мозку?

2. Чим можуть бути спричинені порушення діяльності спинного мозку? Які наслідки цього порушення?

Домашне завдання.

Параграф 36.

Лабораторне дослідження «Будова спинного мозку»

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ. Схематично замалюйте і поясніть рефлекторну дугу колінного рефлексу.

ТЕМА: ГОЛОВНИЙ МОЗОК, ФУНКЦІЇ ТА БУДОВА.

Ключові терміни і поняття: головний мозок, стовбурова частина головного мозку, довгастий мозок, міст, середній мозок, мозочок.

Мало хто може уявити наскільки потужний комп'ютер знаходиться в нашому організмі. Вчені, які взялись досліджувати людський мозок сходяться на тому, що досі ми лише доторкнулись до вивчення цього дива природи. Оскільки, проводяться нові відкриття, дослідження, але все ж є структури та процеси, які залишаються невивченими і непоясненими.

- У мозку знаходиться близько 80-100 мільярдів нейронів. Проте, у лівій півкулі майже на 200 млн нейронів більше, ніж у правій.

- Цікаво, що коли ми дізнаємось щось нове, структура нашого мозку змінюється, оскільки кожного разу коли формується пам'ять, з'являються нові нервові зв'язки.

- Мозок виробляє неймовірну кількість енергії. Енергія сплячого мозку могла б запалити 25-ватну лампочку.

- Розмір мозку не впливає на розумові здібності людини. Наприклад, мозок Альберта Ейнштейна важив 1,2 кг, що трохи менше за середній розмір людського мозку.

- При позіханні мозок охолоджується, в той час як відсутність сну підвищує його температуру.

Саме сьогодні, ми будемо знайомитися із таким фантастичним органом людини, як мозок.

https://www.youtube.com/watch?v=v9HFaTb76y0

https://www.youtube.com/watch?v=qC8XGmERZNo

https://www.youtube.com/watch?v=u9gxUuTSyb8

Головний мозок міститься у черепній коробці, сполучається зі спинним мозком через великий потиличний отвір. Вкритий такими ж оболонками, як і спинний мозок.

Також утворений сірою і білою речовинами:

- сіра речовина – складається з тіл нейронів та дендритів; знаходиться у корі переднього мозку та мозочка.

- біла речовина – міститься у стовбурі головного мозку та під корою великого мозку і мозочка; складається з аксонів.

Всередині є система мозкових шлуночків, заповнених спинномозковою рідиною (шлуночки сполучаються із центральним каналом спинного мозку). Така рідина забезпечу захист організму, обмін речовин, створює відносно постійний тиск).

Головний мозок складається з таких відділів:

- стовбур головного мозку:

o задній мозок (довгастий мозок і варолієвий міст);

o середній мозок;

o проміжний мозок;

- мозочок;

- великий (передній, кінцевий) мозок.

Будова і функції відділів головного мозку

Відділ	Будова і функції
*Довгастий мозок*	Є розширеним продовженням спинного мозку. Тут містяться центри, які регулюють життєво важливі функції організму – дихання, травлення, серцево-судинну діяльність. Тут замикаються рефлекторні дуги смоктального, жувального, ковтального, слиновидільного, блювотного, чхального, кашльового, моргального рефлексів. Пошкодження довгастого мозку здебільшого несумісне з життям.
*Міст*	Тут проходять висхідні і низхідні нервові шляхи нервових імпульсів. Він з’єднує довгастий та середній мозок. Містить центри, що відповідають за міміку, жування, поставу, рівновагу. Пошкодження супроводжуються порушенням узгодженості м’язів згиначів і розгиначів, слуху, рівноваги.
*Мозочок*	Представлений 2 півкулями, які сполучені черв’яком, (невелика середня частина), вкриті корою із сірої речовини (кора має чисельні звивини та борозни). У ядрах оцінюється та інтегрується інформація, що надходить від м’язів, сухожиль, суглобів, вестибулярного апарату, рухових центрів кори великого мозку (завдяки цьому відбувається узгодження та координація всіх рухів організму, підтримується тонус м’язів).
*Середній мозок*	У будові розрізняють: - дах (верхня частина, що складається з сірої речовини) – містить чотиригорбикове тіло (верхні горби містять підкіркові центри зору (забезпечує рух очей), нижні – слуху); - ніжки – утворені нервовими волокнами, між якими є ядра: червоне ядро – відповідає за відкидання голови і тулуба назад; чорна субстанція – відповідає за тонус скелетних м’язів (при пошкодженні розвивається хвороба Паркінсона); ядра ІІІ-ІV пар черепномозкових нервів. Тут проходять нервові шляхи, які сполучають підкіркові центри зору, слуху, м’язового тонусу.
*Проміжний мозок*	У будові розрізняють: - таламус (зорові горби) – тут аналізуються нервові імпульси, які надходять по чутливих нейронах, і переключаються на відповідні зони кори великого мозку, а також на ядра мозочка, середнього мозку, гіпоталамуса; тут міститься центр больової чутливості; - гіпоталамус (підзорогорбова ділянка) –якої міститься гіпофіз (залоза внутрішньої секреції); керує вегетативними реакціями організму; виробляє біологічно активні речовини; регулює діяльність гіпофіза; - епіфіз (шишкоподібне тіло) – є залозою внутрішньої секреції. У проміжному мозку містяться ядра І-ІІ пар черепномозкових нервів.
*Великий мозок* (великі півкулі)	Представлений 2 півкулями, які сполучені мозолистим тілом. Великі півкулі вкриті корою із сірої речовини, яка має чисельні звивини та борозни (найглибшими борознами є: бічна, центральна, потилично-тім’яна, які ділять кору кожної півкулі на частки: лобову, тім’яну, скроневу, потиличну). У корі розрізняють зони (вищі нервові центри): - чутливі (сенсорні) – під час їхнього збудження виникають певні відчуття: слухова зона – міститься у скроневій частці; зорова зона – міститься у потиличній частці; смакова зона – міститься у скроневій частці; нюхова зона – міститься у скроневій частці; зона шкірної і суглобово-м’язової чутливості – міститься у тім’яній частці; - рухові (моторні) – їхнє збудження зумовлює скорочення відповідних груп м’язів; містяться у лобовій і тім’яній частках; - асоціативні – формують нервові імпульси з урахуванням минулого досвіду і пов’язують між собою різні зони; з їхньою діяльністю пов’язані вищі психічні функції (пам'ять, мова, мислення, свідомість, регулювання поведінки); знаходяться у різних частках кори.

https://www.youtube.com/watch?v=v9HFaTb76y0

1. Дати відповідь на запитання

ü Що таке головний мозок?

ü Що входить до складу стовбура головного мозку?

ü Де знаходиться центр дихання?

ü За які процеси відповідає чорна субстанція середнього мозку?

ü Які функції виконує мозочок?

ü Які найглибші борозни переднього мозку?

https://www.youtube.com/watch?v=vJHBu4d2Ajc

Вправа «Вірю — не вірю»

1. Головний мозок складається з п’яти відділів.

2. Найбільшим відділом головного мозку є проміжний мозок.

3. Автономна нервова система працює без свідомого контролю людини.

4. Кора головного мозку має звивини та борозни.

5. Мозочок відповідає за мовлення.

6. Тім’яна частка містить центри зору.

7. Центри рефлексів чхання та кашлю розташовані в довгастому мозку.

8. Мозочок забезпечує координацію рухів.

9. До периферичної нервової системи входять нерви на нервові вузли.

10. Від спинного мозку відходить 35 пар нервів.

11. Кінцевий мозок є центром вищої нервової діяльності.

12. Кора головного мозку утворена сірою речовиною.

Тестові завдання.

1. Зовнішньою оболонкою спинного мозку є: а) м’яка; б) тверда; в) павутинна; г) м’язова.

2. Найвищий відділ центральної нервової системи: а) мозочок; б) довгастий мозок; в) кінцевий мозок; г) середній мозок

3. Оболонка спинного мозку, що містить кровоносні судини: а) тверда; б) павутинна; в) м’яка; г) м’язова

4. Відділ головного мозку , що регулює дихання, травлення, серцево-судинну системи: а) кінцевий; б) проміжний; в) середній; г) довгастий; д) мозочок.

5. Висхідні (задні) провідні шляхи, роги, корінці утворюють нейрони: а) чутливі; б) вставні; в) рухові; г) проміжні.

6. Нейрони, що передають у мозок інформацію із зовнішнього середовища: а) вставні; б) чутливі; в) рухові; г) будь-які.

7. Спинний мозок утворений: а) сірою речовиною; б) білою речовиною; в) сірою та білою речовиною.

8. Мозочок відповідає за: а) складні форми поведінки; б) діяльність залоз внутрішньої секреції; в) дихання, травлення, обмін речовин; г) координацію рухів.

9. Низхідні (передні) провідні шляхи, роги, корінці утворюють нейрони: а) проміжні; б) доцентрові; в) вставні; г) відцентрові.

10. У середині мозку розташовані шлуночки: а) два; б) три; в) чотири; г) жодного.

11. Кора півкуль кінцевого мозку складається з: а) білої речовини; б) тіл нейронів; в) сірої речовини; г) відростків нейронів.

12. Біла речовина мозку складається з: а) клітин білого кольору; б) нервових клітин; в) довгих відростків нейронів; г) коротких відростків нейронів.

Отже, сьогодні ви дізналися, що головний мозок людини має надзвичайно складну структуру. Сюди можна віднести: стовбур головного мозку, мозочок, передній мозок. У різних ділянках стовбурової частини головного мозку зосереджені центри життєво важливих рефлексів: дихання, травлення, обміну речовин, ковтання тощо. Кінцевий мозок є найбільш розвиненим відділом головного мозку в людини. Поверхня півкуль якого, вкрита сірою речовиною, яка утворює кору.

Маса головного мозку людиноподібних мавп становить у середньому: у шимпанзе - 420 г, горили - 500 г. У таких велетнів, як індійський слон чи синій кит, вона значно більша - відповідно 5000 г та 7000 г. Маса головного мозку в різних людей може істотно відрізнятись, однак це не впливає на їхні інтелектуальні здібності. Наприклад, мозок видатного вченого-хіміка Дмитра Менделєєва важив 1571 г, а поета Джорджа Байрона - 2238 г.

ЦІКАВО ЗНАТИ! У довгастому мозку, як і в інших відділах стовбура головного мозку, розташована ретикулярна формація - дифузне скупчення нервових клітин різного виду і розміру з довгими та дуже розгалуженими короткими відростками. Ретикулярна формація тягнеться від спинного мозку через стовбурову частину і далі - до переднього мозку, зв’язуючи їх між собою. Через неї «просіюється» вся інформація, що має надійти до півкуль кінцевого мозку. Ретикулярна формація відіграє важливу роль у регуляції збудливості й тонусу всіх відділів центральної нервової системи.

Домашнє завдання.

Опрацювати § 37, 38

Доброго дня!

Тема. Поняття про соматичну нервову систему. Вегетативна нервова система.

поняття та терміни: соматична нервова система, черепномозкові нерви, спинномозкові нерви, автономна (вегетативна )нервова система, симпатичний та парасимпатичний відділи, нервові вузли, гіпоталамус., мігрень, вегетативна дисфункція.

Уявіть, що ви тільки пообідали. Серце працює повільніше, а діяльність травного тракту посилилася. Але, якщо у вашу їдальню раптово за біжить людина з наганом, або ви почуєте за вікном ґвалт, то відбудеться трохи інше… Травлення сповільниться, серце почне битися скоріше, кров попрямує до м’язів та мозку, ваші легені будуть розтягуватися й поглинати більше кисню, зіниці ваших очей стануть більшими, потові залози активізуються, артеріальний тиск підвищиться… І все це - за одну секунду!

-Чому так сталося?

-Як ви думаєте, який відділ нервової системи включає ці механізми і узгоджує їх?

1. Будова та функції соматичної та вегетативної нервової системи.

Робота у групах по заповненню таблиці

Соматична нервова система		Автономна нервова система
1. Будова
Нервові волокна (нерви), що не перериваються		Нервові волокна( нерви), що перериваються вузлами
2. Склад
Черепномозкові нерви (12 пар)	Спинномозкові нерви (31 пара)	Симпатичні нерви	Парасимпатичні нерви
3. Типи нейронів
Чутливі та рухові		Рухові
4. Швидкість проведення імпульсу
30-120 м/с		1-3 м/с
5. Центр контролю
Мозочок, середній мозок, кінцевий мозок		Гіпоталамус – ділянка проміжного мозку
6. Дія системи
Підконтрольна людській свідомості, людина усвідомлено дає команди.		Не підконтрольна людській свідомості, регуляція відбувається несвідомо (автономно)
7. Функції
Забезпечують зв'язок організму із зовнішнім середовищем.	Здійснюють рухи всіх частин тіла	Іннервують роботу внутрішніх органів. Забезпечує мобілізацію фізичних сил організму.	Іннервують внутрішні органи, справляючи на них вплив протилежний дії симпатичної нервової системи. Забезпечує відновлення ресурсів.

Іннервація (від лат. In — в, всередині і нерви) — забезпечення органів і тканин нервами, що забезпечують їхній зв'язок з центральною нервовою системою (ЦНС).

2. Робота відділів вегетативної нервової системи.

Збудження симпатичної автономної нервової системи сприяє інтенсивній діяльності організму, а збудження парасимпатичної, навпаки, сприяє відновленню витрачених організмом ресурсів. Чимало органів зазнають протилежного впливу симпатичної й парасимпатичної систем, оскільки ці системи є функціональними антагоністами.

Наприклад, під впливом імпульсів, що надходять по симпатичних нервах, частішають і посилюються скорочення серця, підвищується тиск крові, підвищується вміст глюкози в крові, розширюються зіниці, гальмуються скорочення шлунка й кишечника, зменшується секреція шлункового соку.

Під впливом імпульсів, що надходять по парасимпатичних нервах, уповільнюються й послаблюються скорочення серця, знижується артеріальний тиск, знижується вміст глюкози в крові, збуджуються скорочення шлунка й кишечника, посилюється секреція шлункового соку.

У такий спосіб робота симпатичної нервової системи сприяє активній роботі організму, а діяльність парасимпатичної нервової системи спрямована на збереження й поновлення запасів енергії в організмі.

Симпатичні нерви в організмі людини утворюють сплетіння: сонячне, серцеве та легеневе. Які відповідають за формування больових відчуттів окремих органів: підшлункової залози, серця, легень

Найбільшим парасимпатичним нервом є блукаючий – його гілки знаходяться в багатьох внутрішніх органах – серці, шлунку, судинах, кишечнику.

3. Захворювання периферичної нервової системи

Як ви вважаєте, які чинники можуть впливати на роботу нервової системи?

На роботу нервової системи можуть впливати багато фізичних і хімічних чинників, стреси, непосильні психічні й фізичні навантаження, спадкові чинники й травматичні чинники.

Для нормального існування організму необхідне збереження цілісності всіх відділів центральної і периферичної нервової системи, їхня узгоджена спільна робота.

Ушкодження окремих ділянок центральної і периферичної нервової систем може призводити до порушення різних функцій. Це пояснюється загибеллю нейронів, що входять до складу нервового центру, який регулює діяльність того чи іншого органа, й ушкодженням нервових волокон, що підтримують зв'язок між нервовими центрами та відповідними органами.

Ушкодження кори великих півкуль може призвести до порушення мовлення, зору, слуху, здатності орієнтуватися в просторі. Ушкодження мозкової речовини в центральній ділянці кори мозку призводить до рухових розладів аж до виникнення паралічів на протилежному боці тіла. Ушкодження мозочка виражаються в порушенні координації рухів, при цьому страждає й діяльність внутрішніх органів.

Ушкодження серцево-судинного або дихального центрів, що розташовані в довгастому мозку, призводить до смертельного результату.

Діяльність нервових центрів може порушуватися, через нестачу кисню, під дією отруйних речовин, які потрапили в кров, а також з інших причин.

Хвороби Вегетативної нервової системи

Мігре́нь (англ. Migraine) — хронічний розлад, який характеризується періодичним головним болем середньої та високої інтенсивності, що часто пов'язаний з ураженням вегетативної нервової системи. У всьому світі більше, ніж 10 % населення, страждає на мігрень у тому чи іншому періоді життя.

Сиптоми мігрені: нудота; блювота, світобоязнь (підвищена чутдивість до світла), гіперакузія (підвищена чутливість до звуків тощо).

Вважають, що мігрень виникає через наявність певних генетичних факторів та вплив факторів довкілля. Мігрень уражає більше хлопчиків, ніж дівчаток до початку статевого дозрівання, але трапляється удвічі, а то й утричі більше серед жінок, ніж чоловіків^.Мігрень часто розвивається на тлі психічних розладів, включаючи депресію, вважають стрес, сон, голод та втому — ці фактори однаково часто зумовлюють мігрень. Найчастіше напад мігрені починається не на висоті стресу, а під час очікування майбутнього (можливого) стресу або після стресової ситуації.

Вегетативна дисфункція (ВСД) – це захворювання, що пов’язане з порушеннями в роботі вегетативної нервової системи. Через це так важко знайти корінь проблеми – як лікувати те, що не має певного місцезнаходження в тілі?
Вегетативна нервова система пронизує весь організм. Тривожні симптоми з’являються, коли знижується тонус вегетативної системи, наслідком чого є невиконання нею своїх основних функцій.

Ознаки хвороби

· Організм погано пристосовується до погодних умов;

· Підвищена або знижена пітливість (загальна та локальна);

· Нестабільність температури тіла;

· Біль в області серця (поколювання, похідні болі, дискомфорт в області серця, відчуття стиснення в грудях, часті відчуття недостатності повітря);

· Подразливість, нервозність;

· Нестабільний знижений або підвищений артеріальний тиск;

· «Мурашки» по тілу, поколювання, оніміння різних частин тіла;

· Головний біль, запаморочення, постійна втома;

· Дуже гарний або, навпаки, поганий апетит.

«Так чи ні»( поставте «+» або «-»)

1. Черепномозкові нерви належать до вегетативної нервової системи

2. Соматична нервова система підконтрольна діяльності людини

3. Симпатична нервова система прискорює роботу серця

4. Середній мозок керує роботою вегетативної нервової системи

5. Парасимпатичні нерви здійснюють рухи всіх частин тіла

6. Черепномозкових нервів 12 пар

7. Вегетативна нервова система складається із рухових нейронів

8. Спинномозкових нервів 62

9. Діяльність вегетативної нервової системи підпорядковується волі людини

10. Соматична нервова система має вставні нейрони

11. Парасимпатичний відділ підвищує кров’яний тиск

12. Стрес є причиною мігрені

13. Симпатичні нерви належать до соматичної нервової системи

14. Найбільший парасимпатичний нерв – це блукаючий

15. Спинномозкові нерви розширюють зіниці

16. Зв'язок організму з навколишнім середовищем забезпечує соматична нервова система

17. Симпатичні нерви утворюють сплетіння

Домашнє завдання

-Опрацювати §39 підручника.

Тема уроку : ЗАХВОРЮВАННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ТА ЇХ ПРОФІЛАКТИКА. .

Одне з найбільш часто поширених виразів — «нервові клітини не відновлюються". І з’явилось воно не на порожньому місці — нервова система відіграє провідну роль у функціонуванні організму. Саме нервова система відповідає за роботу всіх органів і систем, починаючи від биття серця і закінчуючи зростанням нігтів і волосся. Звичайно ж, роль всіх інших внутрішніх органів недооцінювати не можна, але самостійно жоден орган функціонувати не буде.

Нервова система пронизує весь наш організм і забезпечує його взаємодію з навколишнім середовищем, поєднує в єдине ціле всі частини організму, сприяє розумовій діяльності людини. З допомогою нервової системи відбувається управління рухами і регуляція всіх функцій, які виконують різні органи. Але, на жаль, і нервова система під впливом будь-яких несприятливих факторів може дати збій в роботі і тоді виникають захворювання нервової системи, які потрібно обов’язково лікувати, бо як відомо для хворої людини втрачається сенс життя.

- За якими ознаками ми можемо сказати, що людина має вади здоров’я?

Отож, сьогодні ми будемо говорити про захворювання нервової системи та їх профілактику.

Подумайте та назвіть причини порушень діяльності нервової системи:

· Механічні травми, електричне ураження центральних і периферичних структур нервової системи;

· Перегрівання чи переохолодження організму;

· Інфекційні захворювання;

· Вживання наркотиків, алкоголю, тютюнопаління;

· Вплив токсичних речовин;

· Порушення обміну речовин, голодування, нестача вітамінів, особливо групи В;

· Погіршення або припинення кровопостачання певної ділянки нервової системи;

· Вплив хімічних речовин: антидепресантів, етилового спирту, наркотиків, отрут тваринного й рослинного походження.

· Отруєння антибіотиками, важкими металами (ртуттю, миш’яком, свинцем, вісмутом, марганцем тощо).

Причинами порушень нервової системи є зовнішні або внутрішні чинники.

Зовнішні чинники — це травми (удари та поранення), ураження електричним струмом, надмірне перегрівання або переохолодження організму, інфекції та отрути, а також перевтома й шкідливі звички.

Внутрішні чинники — це розлади кровопостачання ділянки нервової системи та пов’язані з ними кисневе й білкове «голодування», дефіцит вітамінів, запальні процеси тощо.

На сьогоднішній день ми часто зустрічаємося з такою проблемою як нервові розлади. Вони спричиняють порушення нормальної роботи всіх внутрішніх органів. Зараз існує величезна кількість таких захворювань, оскільки щодня ми стикаємося з різноманітними ситуаціями, які не завжди є приємними.

Сьогоднішній ритм життя призводить до емоційних перенавантажень, стресів, хронічної втоми, відчуття тривоги, дратівливості.

Це призводить в свою чергу до зниження працездатності, неврозів та нервових зривів, головного болю тощо.

НЕРВОВІ ХВОРОБИ

Депресія – це сталий і хворобливий стан організму, після усунення причин, які призвели організм до такого стану. Причиною можуть бути перенесені тяжкі інфекції, велика кількость прийнятих лікарських препаратів. При депресії у людей може виникнути схильність до суїциду. Лікування даного захворювання тривале і вимагає великої уваги і розуміння з боку родичів. Слід суворо дотримуватися всіх приписів і призначення лікаря. Препаратів, які використовуються для лікування депресії ні в якому разі не можна приймати разом з алкоголем.

Неврастенія - характеризується нервовим виснаженням, перевтомою. До основних симптомів цього захворювання відноситься підвищена стомлюваність, часта і безпричинна зміна настрою, підвищена слізливість, відчуття душевного дискомфорту. У людей, які страждають цим захворюванням нервової системи, може з'являтися роздратування на навколишні предмети, гучний звук, голоси, яскраве світло чи різкі запахи. Будь-які дрібниці, навіть неправильно сказана якась фраза можуть послужити приводом для спалаху гніву і брутальності. Неврастенію ні в якому разі не можна вважати легким захворюванням. Якщо її вчасно не лікувати, то вона може призвести до незворотних наслідків в організмі людини.

Істерія характеризується переважанням емоцій над розумом. Тому в істериків неадекватна реакція на зовнішні подразники. При спостереженні за такими хворими лікарі дуже швидко помічають, що головна мета людини — гра на публіку. Удавано втратити свідомість або закотити істерику — улюблена справа. Раніше подібна поведінка вважалося ознакою поганого виховання, проте лікарі довели, що це достовірне свідчення серйозних проблем з нервовою системою. Подібний стан може супроводжуватися такими явищами, як втрата апетиту, нудота і блювота, патологічна зміна ваги, порушення нормального функціонування серцево-судинної системи.

Неврологічні розлади обумовлені змінами в ЦНС. Сюди відносять таке захворювання, як епілепсія (падуча хвороба). Це хронічне захворювання, що виникає в дитячому і юнацькому віці і проявляється епілептичними нападами. Епілепсія у дорослих осіб буває зумовлена пухлиною головного мозку, травмою голови, інсультом або порушенням хімічного балансу.

Психози пов’язані з пошкодженням структур центральної нервової системи. При цьому хворий не може правильно оцінювати себе, навколишні обставини, ставлення інших людей до себе. Вони часто супроводжуються мареннями, галюцинаціями тощо. Марення - ідеї, судження, які не відповідають дійсності, помилково обґрунтовані. Вони повністю оволодівають свідомістю хворого, не піддаються корекції шляхом переконання і пояснення. Хворий оцінює свої дії як правильні, активно бореться з противниками своїх ідей. Зміст марення може бути найрізноманітнішим, але частіше за все трапляється марення переслідування (хворі впевнені, що за ними слідкують з космосу, приватні детективи, сусіди), марення збитків (хворі впевнені, що крадуть їх речі, хочуть вигнати їх з квартири), марення впливів (зі сторони інопланетян, чарівників і т.д.). Галюцинації - вперше описав Ж. Ескіроль. Він визначав галюціанта як людину, у якої існує переконання, що вона бачить, чує чи якось інакше сприймає нібито існуючий предмет. Видіння можуть бути страшними чи приємними, голоси можуть доноситися ззовні чи звучати всередині голови. Голоси можуть віддавати накази, сварити хворого чи коментувати його дії тощо. У момент напливу голосів хворі не можуть протистояти їх наказам і здійснюють найрізноманітніші, нерідко кримінальні вчинки.

Розсіяний склероз – це прогресуюче захворювання центральної нервової системи, що клінічно проявляється розладами зору, патологією рухової та чутливої сфер. Ця хвороба розвивається внаслідок ураження мієлінової оболонки, яка захищає нервові волокна. Макрофаги видаляють ушкоджені ділянки мієліну, що призводить до оголення волокон та порушення проведення імпульсів по них. В Україні показник поширеності РС у середньому сягає 25 випадків на 100 тис. населення, що свідчить про зону середнього ризику поширення захворювання.

Хвороба Паркінсона - це повільно прогресуюче захворювання дегенеративного характеру, яке характеризується вибірковим ураженням нейронів головного мозку. Клінічно воно проявляється руховими розладами: тремтіння рук, ніг чи голови. З часом розвиваються обмежена рухливість, яка часто спричиняє втрату міміки обличчя і поступове вповільнення чи зникнення рухливості. Цією хворобою страждають приблизно 1-2% людей віком понад 65 років. На сьогоднішній день медицина володіє багатьма знаннями в біохімічних і молекулярних механізмах цього захворювання, проте істинні причини хвороби Паркінсона залишаються не відомими досі. Основні припущення виникнення недуги наступні: спадкова схильність, вікові зміни, зовнішнє середовище – несприятлива екологія, вплив важких металів, отруйні речовини, віруси, інфекційні захворювання. Вік вважається єдиним зрозумілим фактором ризику захворювання: чим старша людина, тим вище ймовірність, особливо в поєднанні зі спадковою схильністю.

Перегляд та обговорення відеосюжетів про нервові хвороби.

Болезнь Альцгеймера: кто в зоне риска и как его минимизировать

https://www.youtube.com/watch?v=QNyYRA2IBjI

Хвороба Альцгеймера: причини і наслідки

https://www.youtube.com/watch?v=if_h3a51UEc

ХВОРОБА ПАРКІНСОНА. ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ

https://www.youtube.com/watch?v=FZ6OMFn7s8s

Захворювання нервової системи інфекційного походження

Захворювання	Причини, механізм утворення	Сутність і наслідки
Енцефаліт	Віруси, деякі бактерії, найпростіші або гриби, що передаються через укуси кліщів і комарів, алергени або токсини	Запалення головного мозку, яке може призвести до паралічів і смерті
Менінгіт	Віруси, бактерії, гриби та деякі паразитичні черви, що передаються через немиті руки або повітряно-крапельним шляхом; деякі антибіотики та протизапальні препарати	Запалення оболонок головного або спинного мозку. Може призвести до тяжких ускладнень: глухоти, епілепсії, гідроцефалії та проблем з розумовим розвитком у дітей, інколи — смерті
Поліомієліт	Вірус поліомієліту, що може потрапити до організму повітряно-крапельним шляхом або через немиті руки, продукти харчування	Ураження сірої речовини спинного мозку, яке призводить до паралічу або навіть смерті
Неврит	Віруси, бактерії, токсини, застуда, травмування тощо	Запалення периферичних нервів, що призводить до зниження або втрати чутливості, паралічу та парезів

Яким чином можна уникнути інфекційних захворювань?

Звичайно, що світ без хвороб існувати не може, але їхню кількість можна зменшити.

«Вибір»

Виберіть заходи профілактики захворювань нервової системи:

активний відпочинок, туризм, голодування, музика, створення конфліктних ситуацій, прогулянки на свіжому повітрі, частий перегляд телепередач, творча діяльність, уникнення травмувань спини та голови, перебування в людних місцях під час різних епідемій, загартовування, шкідливі звички, профілактичні щеплення, уникнення контактів з алергенами та токсинами; уникнення застуд, стресів, перевтоми, недосипання, нераціональне використання комп’ютера.

- Чи впливає на нервову систему тривале перебування за комп’ютером?

- Чи можна посиденьки за телефоном та комп’ютером назвати шкідливими звичками?

- Від кого, в першу чергу, залежить стан нервової системи?

Науково доведено, що негативні емоції теж провокують появу різних хронічних захворювань. Позитивні емоції сприяють швидшому одужанню.

Народної мудрості: «Гроші втратив – нічого не втратив, час втратив – багато втратив, здоров’я втратив – усе втратив».

Рослини — «друзі» нервової системи.

- Броколі протидіє стресам.

- Брюссельська капуста сприяє правильному розвитку нервової системи та зменшенню ризику вроджених вад у дітей.

- Цвітна капуста допомагає виводити токсини з організму.

- Зелений горошок покращує розумову діяльність.

- Кукурудза захищає організм від розладів роботи нервової системи, пов’язаних зі старінням.

- Картопля та вишня знижують ризик тромбоутворення і запобігають інсультам.

- Слива усуває безсоння, покращує настрій.

- Мигдаль активізує пам’ять.

- Яблука знімають втому мозку.

Вправи для нервової системи

Помасуйте руки

Наше тіло часто саме дає нам сигнали і підказки у боротьбі зі стресом. Можна часто побачити, як люди під час сильного напруження, потирають руки, або стискають кулаки. Справді, глибокий масаж долонь приводить нашу нервову систему в стан спокою.

Закрийте очі

80% сенсорної стимуляції йде від очей. Закриваючи їх хоча б на деякий час, ми даємо мозку перепочинок.

Вдих і видих

Глибоке і рівномірне дихання, також, діє на нас заспокійливо.

Обніміть себе

Десятисекундні обійми можуть знизити ризик хвороби серця, перемогти стрес, зняти втому, зміцнити імунну систему. Якщо біля вас немає нікого, з ким можна було б пообніматись, зробіть це самі.

Притисніться до стіни

Дивно, але правда, якщо ви переносите вагу свого тіла на тверду, нерухому поверхню і відчуваєте силу гравітації, ваша нервова система відновлює контроль над тілом.

Домашне завдання

Опрацювати §40 підручника.

Замислитись над своїм здоров’ям.

ЧЕКАЮ ВІДПОВІДІ. БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!😀
e-mail katyamovsesyan@ukr.net
Є питання - 066-361 74 57

НАДІШЛІТЬ ВИКОНАНІ ЗАВДАННЯ НА ПЕРЕВІРКУ ДО 17 травня 2020.

Доброго дня!

Природа обдарувала людину здатністю сприймати різноманітні подразники навколишнього та внутрішнього середовищ: запахи, звуки, кольори, світло, температуру. Завдяки цьому ми можемо сприймати і відчувати явища, які відбуваються в довкіллі чи у власному організмі й відповідно на них реагувати.

Відбувається це завдяки особливим структурам, які в 1909 році фізіолог Іван Павлов назвав аналізаторами, або сенсорними системами.

Органи чуття - це лише частина складної системи-аналізаторів або сенсорних систем.

Тема уроку: Загальна характеристика сенсорних систем.

Сенсорні системи або аналізатори

Сенсорні системи (від лат. sensus – відчуття) - сукупність структур, які отримують, передають та аналізують інформацію із зовнішнього та внутрішнього середовищ.

У людини розрізняють сенсорні системи зору, слуху, смаку, нюху, дотику, температури, болю, рівноваги та руху.

Завдяки діяльності сенсорних систем у людини формуються:

-відчуття,

-сприйняття,

-уявлення,

-мислення,

-свідомість,

-набувається досвід,

-розвивається розум.

Сенсорна інформація, яку ми отримуємо, має значення для організації процесів життєдіяльності, поведінки, є важливим чинником пристосування та розвитку.

Якщо обмежити надходження інформації, то спостерігатимуться порушення фізичного й психічного розвитку, інтелекту взагалі. Для організації повноцінного зв’язку з навколишнім середовищем необхідна спільна діяльність усіх сенсорних систем організму людини.

Будь-яка сенсорна система складається з трьох основних відділів:

периферичного, провідникового та центрального.

Будова сенсорних систем, рецептори, органи чуття.

Периферичний відділ представлений рецепторами.

Рецептори (від лат. receptor – той, що приймає) – чутливі нервові закінчення або клітини, що сприймають енергію подразнення й перетворюють її на нервові імпульси. За розташуванням розрізняють зовнішні (наприклад, рецептори шкіри) та внутрішні (наприклад, рецептори м’язів) рецептори. А залежно від природи подразнення ці чутливі утвори поділяють на світлові рецептори (сприймають енергію світла), слухові рецептори (сприймають звукові коливання), нюхові рецептори (сприймають дію летких хімічних сполук), смакові рецептори (сприймають дію розчинених хімічних сполук), дотикові рецептори (сприймають механічну дію), температурні рецептори (сприймають тепло й холод), больові рецептори (сприймають будь-який надмірний вплив на організм). Зазвичай будь-який рецептор сприймає тільки «свій» відповідний подразник, до якого має високу чутливість.

Провідниковий відділ складається із чутливих волокон, що передають закодовані сигнали до ЦНС. Цей шлях утворюють нейрони, в яких інформація опрацьовується та виділяється найбільш важлива. Окремі чутливі волокна нейронів утворюють чутливі нерви (наприклад, зорові, нюхові) або входять до складу змішаних (наприклад, спинномозкові, язикоглотковий, присінково-завитковий). Швидкість проведення збудження по таких нервах дуже висока – близько 120 м/с.

Центральний відділ сенсорних систем утворюють чутливі зони кори великого мозку, де відбуваються аналіз і синтез інформації. Ці зони мають певне розташування: рухова зона й зона внутрішніх органів – у лобовій частці, зона шкірно-м’язової чутливості – у тім’яній частці, зорова зона – у потиличній частці півкуль, слухова, смакова й нюхова зони – у скроневій частці. Саме в цих ділянках кори формуються відповідні зорові, слухові, нюхові та інші відчуття.

Властивості сенсорних систем (аналізаторів) та її значення

Загальною властивістю сенсорних систем є їхня адаптація -здатність пристосовувати рівень своєї чутливості під дією подразника. Пригадайте, як очі поступово звикають до темряви. Біологічна роль адаптації полягає в зменшенні чи усуненні неважливої інформації.

Окрім цієї властивості можна виокремити й інші:

-сенсорні системи спеціалізуються на сприйнятті певного виду подразнень і формуванні специфічних відчуттів;

-сенсорні системи (крім больової) під дією тривалих вправ здатні підвищувати свої можливості, тобто вправляння. Так тренуються відчуття слуху в музикантів, відчуття кольору в художників;

- для сенсорних систем характерна взаємодія, яка реалізується через взаємодію відчуттів на рівні кори й підкірки. Так, при яскравому світлі краще відчувається смак їжі та ін.;

- сенсорні системи здатні до компенсації функцій, тобто відшкодування функції однієї сенсорної системи за рахунок якісної перебудови або посиленого використання збережених функцій інших сенсорних систем. Так, у людей, які втратили зір, поліпшуються слух і дотикова чутливість.

33-річний науковець дізнався про механізм компенсації органів чуття. Вчений-нейрофізик з України Антон Філіпчук зробив важливе та проривне дослідження у сфері нейронауки, результати якого надалі можуть бути використані для покращення якості життя людей, які втратили зір чи слух.

Результати кропіткої праці Філіпчука та його колег з Інституту Нейронаук іспанського міста Аліканте опублікували у впливовому науковому виданні Nature Communications.

"Відкриття полягає у тому, що мозок мишей (а отже, імовірно, і людей) "знає" про наявність вад зору чи інших органів чуття ще до народження, та здатний запустити механізми компенсації ще до першого контакту з навколишнім світом", - пояснюють у спільноті випускників Ліцею Інформаційних Технологій при ДНУ, в якому вчився Філіпчук.

Раніше нейронаука базувалася на постулаті, що розвиток зон кори головного мозку, які відповідають за органи чуття - зір, слух та тактильні відчуття - відбувається після народження, під час взаємодії з довкіллям.

Ученим вдалося встановити, зони мозку, які відповідають за відчуття, комунікують між собою ще до нашого народження.

"За допомогою техніки флуоресцентного кальцію, молекулярної біології та генетики, вчені відкрили феномен спонтанних ембріональних "кальцієвих хвиль" - сигналів, які розповсюджуються між сенсорними ядрами таламуса, комунікуючи різні сенсорні системи між собою без фактичного сенсорного досвіду. У разі, коли одна з сенсорних систем була пошкоджена до народження, кальцієві хвилі у таламусі запускали процес адаптації неушкоджених відчуттів ще під час ембріонального розвитку", - йдеться у повідомленні.

ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

Бесіда

1) Що таке сенсорні системи?

2) Як працюють сенсорні системи?

3)Назвіть основні сенсорні системи людини.

4)Яке значення мають сенсорні системи?

Домашне завдання

§ 41

У зошити (с 184) – заповнити таблиці:

1. «Будова сенсорних систем людини ».

2. «Відчуття-Інформація».

Відчуття	Інформація
1.Зорові
2.Слухові
3.Смакові
4.Нюхові
5.Дотикові
6.Температурні
7.Больові

8.Кінестатичні
9.Статичні
10.Оганічні
11.Вібраційні

Тема: Зорова сенсорна система. Око.

Можна сперечатися про те, скільки у людини органів чуття, але точно відомо, яке з них найголовніше. ЗІР! Німецький вчений Г. Гельмгольц сказав: «З усіх органів чуття людини око – найвищий дар і чудовий витвір природи. Поети оспівували його, філософи прославляли, а фізики намагалися наслідувати йому, як неперевершеному зразку оптичних приладів». Але цей досконалий інструмент має свою довгу історію. Пригадайте, як в живій природі різні організми сприймають світло (рослини – тропізми, у тварин різні органи, які сприймають світло: вічко – у евглени, складні і прості очі у комах, очі головоногих молюсків, … ). Для людини ОКО – це вікно у світ, в якому ми живемо. 90 % інформації дає нам «сонячний орган». Його будову ми й маємо сьогодні вивчити.

Основні поняття: зорова сенсорна система, око, складові частини ока.

Сенсорні системи. Око і зір.

https://www.youtube.com/watch?v=XxOs5v9z3W4

Око.Будова ока. Зорова сенсорна система.

https://www.youtube.com/watch?v=OlMPTsA5rKk

Міфи про зір: що корисно і що шкідливо для очей.

https://www.youtube.com/watch?v=a5td2gTgQhQ

Сенсорні системи. Зоровий аналізатор. Будова ока. Зір.

https://www.youtube.com/watch?v=aKIBh-yCsmM

Як функціонує зір .

https://www.youtube.com/watch?v=lNpMMjjf78U

Зорова сенсорна система

1. Периферична частина зорового аналізатора – очне яблуко та допоміжний апарат ока.

2. Характеристика допоміжного апарату

відділ	будова	функція
*Слізний апарат* Слізна залоза Слізний мішок Носослізний канал	Слізна залоза розташована у верхньому зовнішньому кутку орбіти. Протоки слізної залози виходять у слізний мішок. Носослізним каналом сльоза потрапляє в носову порожнину.	Сльоза постійно омиває очне яблуко, не дає рогівці пересихати. Слізна рідина містить речовину з бектероцидною властивістю.
*Руховий апарат*	Утворений посмугованими м’язами. До його складу належать косі та прямі м’язи ока.	Рух очного яблука в очиці.
*Повіки*	Є шкірними складками з віями. Здатні стулятися і розтулятися.	Моргання, що є безумовним рефлексом, захищає рогівку від вітру, пилу, дрібний частинок.
*Кон’юктива*	Утворена сполучною тканиною. Вкриває внутрішню частину повіки й передній відділ очного яблука.	Зменшує тертя між повікою та очним яблуком під час моргання.

3. Зоровий аналізатор .

4. Будова очного яблука.

відділ	будова	функція
*Зовнішня оболонка*
Фіброзна оболонка	Є непрозора капсула , що утворена сполучною тканиною. Має два відділи: задній – склеру – і передню – рогівку.
Білкова (склера)	Утворена щільною волокнистою сполучною тканиною. У шарі тканини переплетені колагенові й еластичні волокна.		Захищає внутрішнє ядро ока, зберігає його форму.
Рогівка	Утворена сполучною тканиною, позбавлена кровоносних судин. Є прозорою й має високі світлозаломні властивості.		Пропускає та заломлює промені світла, захищає око від механічних, хімічних ушкоджень, мікроорганізмів.
*Середня оболонка*
Судинна оболонка	Багата на кровоносні судини. Складається з власне судинної оболонки, війкового тіла й радужної оболонки.			Живлення очного яблука, сприйняття й передача світла до кришталика.
Райдужна оболонка	Містить пігментні клітини, де розташований пігмент, що визначає колір очей. У центрі радужки є отвір – зіниця. Навколо зіниці розміщені колові м’язи, внаслідок скорочення яких зіниця звужується. Вона змінює свій діаметр рефлекторно, залежно від інтенсивності освітлення.			Пропускає світло.
Війкове тіло	Розташовується в передній частині судинної оболонки. Складається з м’язів і зв’язок, до яких прикріплена капсула кришталика. М’язи війкового тіла змінюють кривину кришталика.			Зміна криви кришталика.
Власне судинна оболонка	Займає задню частину очного яблука. Багата на кровоносні судини. Містить чорний пігментний шар, що поглинає світло.			Живлення очного яблука й поглинання світла.
*Внутрішня оболонка*
Світлочутлива сітківка	Містить світлочутливі рецептори6 палички і колбочки. Центр сітківки більше заповнений колбочками, периферія –паличками. Світлочутливі клітини – палички та колбочки – здатні перетворювати енергію світла в енергію нервового імпульсу й у такий спосіб передати збудження у вищі відділи головного мозку.\ Жовта пляма – найбільш чутливе сприйняття світла (переважно колбочки)			Колбочки сприймають колір, форму та дедалі об’єкта, забезпечують денний зір. Палички сприймають форму й забезпечують зір за умов слабкого освітлення.
*Ядро очного яблука*
Кришталик	Прозора, еластична ,двоопукла лінза. Розташована за зіницею. Судини й нерви відсутні. Занурений у капсулу, сполучену з війковим тілом. Скорочення цих м’язів приводить до зміни кривизни кришталика.			Заломлює світлові промені, що входять в око, і фокусує їх на сітківці. Змінюючи кривизну, кришталик забезпечує «далекий» і «короткий («ближній») зір.
Склисте тіло	Заповнює всю порожнину очного яблука за кришталиком. Має вигляд зовсім прозорої желеподібної маси, не має кровоносних судин.			Має світлозаломну здатність, підтримує внутрішньо очний тиск.
Водяниста волога	Між кришталиком і радужкою розташована задня камера ока, між рогівкою і радужкою – передня камера. Водяниста волога заповнює порожнини камер.			Підтримує форму ока завдяки гідростатичному тиску водянистої вологи та склистого тіла.
Зоровий нерв	Фоторецептори сполучаються з нервовими клітинами, потім із нервовим волокном. Місце виходу зорового нерва із сітківки – сліпа пляма.			Передача зорової інформації в зорову кору великих півкуль.

5. Будова сітківки.

1. Акомодація ока - чітке зображення предметів, розташованих на різній відстані

1. Скільки оболонок має око?

2. Що входить до зовнішньої оболонки ока та яка її функція?

3. З чого складається середня оболонка? Яка її функція?

4. Що таке війкове тіло?

5. Яка функція війкових зв’язок?

6. Яка функція війкового м’яза?

7. Які фоторецептори вам відомі?

8. Яка функція паличок?

9. Яка функція колбочок?

10. Що таке сліпа пляма,

11. Шо таке жовта пляма?

12. Що таке акомодація?

Лабораторне дослідження

Тема: Визначення акомодації ока.

Мета: вивчити здатність ока пристосовуватися до чіткого бачення предметів, що знаходяться на різній відстані.

Обладнання: аркуш паперу з отвором діаметром 1см, навколо якого нанесені букви.

Пам’ятайте, що під час розглядання далеких предметів, предмети, розташовані близько, здаються нечіткими, і навпаки, під час розглядання близьких предметів нечітко видні віддалені предмети. Чітке бачення предметів, які знаходяться на різній відстані від ока, можливо завдяки здатності кришталика змінювати свою кривизну (внаслідок чого змінюється фокусна відстань)

Хід роботи.

Інструкція проведення досліду

1. Візьміть заготовлений аркуш паперу з отвором посередині, по краях якого написані букви.

2. Аркуш тримайте на відстані 10-15 см так, аби букви були чітко вині, а через отвір була б видна і дошка з написаним на ній словом. Друге око краще закрити.

3. Прочитайте напис на дошці. Чому під час читання букви, що оточують отвір на папері здаються розмитими?

4. Подивіться на букви, написані на аркуші. Чому букви на аркуші видні чітко, а зображення на дошці здається розпливчастим?

5. Заповніть таблицю.

Акомодація ока

*Розташування предмета*	Заломлююча сила (мала, велика)	Війковий м’яз (розслаблений, скорочений	Війкові зв’язки (натягнуті, розслаблені)	Кривина кришталика (мала, велика)
Предмет розташований на далекій відстані
Предмет розташований на близькій відстані

Людина кліпає один-два рази кожні 10 секунд. Таке кліпання триває третину секунди. Тобто за 16 годин доби, під час яких людина не спить, вона витрачає від 30 до 60 хвилин на кліпання.

Новонароджені взагалі не кліпають і починають це робити з шестимісячного віку.

Морква в харчовому раціоні допомагає краще бачити в темряві завдяки β каротину, на який вона багата і з якого в людському організмі синтезується вітамін А, що поліпшує роботу паличок сітківки.

Людське око розрізняє до 10 мільйонів кольорових відтінків, але, на відміну від комах, не сприймає ультрафіолетового випромінювання.

Тема : Порушення зору та їх профілактика.

Термінологія: близькозорість, далекозорість, астигматизм, косоокість, глаукома, катаракта, кон’юктивіт.

1. Основні захворювання очей.

2. Профілактика травм очей і перша допомога при них.

Близькозорість та далекозорість пов’язані із порушенням здатності кришталика змінювати свою кривизну;

Астигматизм – нерівномірне заломлення світла різними частинами оптичної системи ока через неправильну форму кришталика або нерівномірну товщину рогівки.

Косоокість – порушення бінокулярності зору, що спричиняється порушенням іннервації м’язів ока та зниженням гостроти зору на одне око.

Глаукома може призвести до сліпоти внаслідок стикання кровоносних судин очного нерва через підвищення тиску всередині ока.

Катаракта – помутніння кришталика внаслідок змін у протеїнових волокнах, що входять до його складу.

Кон’юнктивіт – запалення слизової оболонки ока.

Дальтонізм – спадкове і набуте захворювання переважно у червоній або зеленій ділянках спектра. Спостерігається у 8 % чоловіків та 0,5% жінок. Сліпота на синій колір є, здебільшого, набутою.

Гігієна зору:

· Не розглядати предмети зблизька (може виникнути короткозорість), відстань від очей до предмета повинна становити 30-35 см;

· Перегляд телепередач слід проводити на відстані не менше 1,5 м та із тривалістю не більше 2 год..

· Світло на робочий стіл повинно падати зліва і не надто яскраве;

· Вживати їжу багату на вітамін А;

· Не читати у транспорті який рухається;

· Запобігати інфекції, що може проникати з брудних рук, рушника (може призвести до кон’юнктивіту).

· Користуватися захисними окулярами під час робіт, де утворюється стружка.

Найкраща зарядка 5. Вправи для очей.

https://www.youtube.com/watch?v=6P8HDe_pjLE

Перша допомога при травмах очей.

-Якщо в око потраплять луг, кислота або отруйна речовина, відразу промити чистою проточною водою протягом 15-20 хв, потім звернутися до лікаря.

-При ударі прикласти до ока вату або хустинку, змочену холодною водою

-Коли в око потрапить порошина, промити його за допомогою чистої ватки або носової хустини, зняти порошину з повіки чистим кутом хустинки.

-Якщо око тяжко поранене (розірвана оболонка), не можна його промивати і намагатися дістати з нього сторонній предмет. На око слід накласти чисту пов’язку і відправити потерпілого до лікарні.

Травми очей

https://www.youtube.com/watch?v=eRLPciG3goo

ПРИЧИНИ І СИМПТОМИ ТРАВМ ОЧЕЙ

Найчастіше причиною непроникаючих і тупих травм ока в повсякденному житті є необережність при роботі з інструментами, попадання сторонніх тіл і удари тупими предметами.

Непроникаюче поранення ока - це травма, яка призводить до пошкодження зовнішніх оболонок ока, при цьому зазвичай страждають рогівка і склера.

Ознаки непроникаюче травми ока:

· почервоніння ока

· відчуття стороннього тіла в оці

· рясна сльозотеча

· світлобоязнь

· крововилив в око

· травматична катаракта

Тупа травма ока зазвичай наноситься при ударі предметами (м'яч, палиця, камінь, кулак) безпосередньо в око або в область обличчя поблизу. Ознаками тупої травми ока є утворення гематоми (синця) навколо ока, біль в очах, можлива поява пелени перед очима і забарвлення ока в темно-червоний колір.

ЛІКУВАННЯ ТРАВМ ОКА

Найважливішим фактором при попаданні чужорідних тіл в око і травмах є правильне надання першої допомоги та своєчасне звернення до офтальмолога. В рамках невідкладної допомоги можна тільки закапати очі дезінфікуючими краплями або закласти антибактеріальну мазь. Після цього потрібно накласти чисту пов'язку і невідкладно звернутися на прийом до офтальмолога. При тупий травмі ока поверх пов'язки можна накласти холод на лоб або скроню.

Якщо в око потрапило чужорідне тіло, то ні в якому разі не можна пробувати виймати його самостійно, це може зробити тільки лікар за допомогою спеціального обладнання.

На прийомі лікар, насамперед, оглядає пацієнта, вивчає його скарги, з'ясовує причини та обставини пошкодження ока, тяжкість травми. Виходячи з отриманої інформації, офтальмолог визначає спосіб лікування пацієнта.

При попаданні чужорідних тіл, лікуванні непроникаючих і тупих травм очей, мета лікаря - не тільки зберегти саме око цілим, але й не допустити втрати пацієнтом зору.

Домашнє завдання §42,43
- лабораторне дослідження ( у зошиті).

ЧЕКАЮ ВІДПОВІДІ. БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!😀

e-mail katyamovsesyan@ukr.net
Є питання - 066-361 74 57

НАДІШЛІТЬ ВИКОНАНІ ЗАВДАННЯ .

Тема: Слухова сенсорна система. Вухо. Захист слуху.

Чи існують «літаючі голландці» насправді? У Світовому океані знайдено десятки кораблів із зникненими екіпажами або мертвими людьми на борту. Також багато є підводних човнів, які зникли за дивних обставин. Вчені ці загадкові зникнення пояснюють із утворенням інфразвукових коливань.

Як інші звукові хвилі діють на організм людини? Які органи сприймають звуки?

Значення слуху.

Слух:

- Інформація

- Мова(спілкування)

- Емоції

- Шум

- Музика

Будова і функціональне значення слухової сенсорної системи

https://www.youtube.com/watch?v=ZDAnfm0B3mU

ВУХО. АНАТОМІЯ ВУХА. СЛУХОВА СЕНСОРНА СИСТЕМА

https://www.youtube.com/watch?v=no1NUR3yVG0

Слухова й інші сенсорні системи

https://www.youtube.com/watch?v=3FI4GHk2_x4

Будова і функції органа слуху.

Слух – вид чутливості, що забезпечує сприйняття звукових коливань.

Слухова система – одна з найважливіших дискантних систем у людини. Акустичні (звукові) сигнали являють собою коливання повітря з різною частотою й силою. Вони збуджують слухові рецептори, розташовані в завитці внутрішнього вуха. Рецептори активують перші слухові нейрони, після чого сенсорна інформація передається в слухову область кори великого мозку через ряд послідовних відділів, яких особливо багато в слуховій системі.

Зовнішнє вухо. Зовнішній слуховий прохід проводить звукові коливання до барабанної перетинки. Барабанна перетинка, що відокремлює зовнішнє вухо від барабанної порожнини, або середнього вуха, являє собою тонку (0,1 мм) перегородку, що має форму спрямованої всередину лійки. Перетинка коливається при дії звукових коливань, що прийшли до неї через зовнішній слуховий хід.

Середнє вухо. У заповненому повітрям середньому вухові є три кісточки: молоточок, ковадло і стремінце, що послідовно передають коливання барабанної перетинкиу внутрішнє вухо. Молоточок вплетений рукояткою у барабанну перетинку, інший його бік з’єднаний із ковадлом, що передає коливання стремінцю. Завдяки особливостям геометрії слухових кісточок стремінцю передаються коливання барабанної перетинки зменшеної амплітуди, але збільшеної сили. Крім того, поверхня стремінця в 22 рази менша від барабанної перетинки, що в стільки ж разів підсилює його тиск на мембрану овального вікна. У результаті цього навіть слабкі звукові хвилі, які діють на барабану перетинку, здатні подолати опір мембрани овального вікна переддвер'я і привести до коливань рідини в завитці. Сприятливі умови для коливань барабанної перетинки створює також слухова (євстахієва) труба, яка з'єднує середнє вухо з носоглоткою, що служить вирівнюванню тиску в ньомуз атмосферним. У стінці, що відокремлює середнє вухо ві внутрішнього, крім овального є ще круглее вікно завитки, теж закрите мембраною. Коливання рідини завитки, що виникли біля овального вікна переддвер'я і пройшли ходами завитки, досягають, не загасаючи, круглого вікна завитки. За його відсутності через нестислість рідини коливання її були б неможливими.

За середнім вухом починається внутрішнім вухо. Воно розташоване в глибині скроневої кістки черепа. Внутрішнє вухо являє собою систему лабіринту і звивистих каналів, заповнених рідиною. У лабіринті містяться відразу два органи: орган слуху – завитка й орган рівноваги – вестибулярний апарат. Завитка – це спірально закручений канал, що має в людини два з половиною оберти. Коливання перетинки овального вікна передаються рідині, що заповнює внутрішнє вухо. І вона, у свою чергу, починає коливатися з тією ж частотою. Вібруючи, рідина подразнює слухові рецептори, розташовані в завитці. Канал завитки по всій довжині розділений навпіл перетинчастою перегородкою. Частина цієї перегородки складається з тонкої перетинки – мембрани. На мембрані знаходяться сприймальні клітини – слухові рецептори. Коливання рідини, що заповнює завитку, подразнюють окремі слухові рецептори. У них виникають імпульси, що передаються слуховим нервом до головного мозку.

Сприйняття звуків.

Слух. Як ми чуємо звук

https://www.youtube.com/watch?v=eGIQ_nza3uY

Сприймання звуку людиною

https://www.youtube.com/watch?v=Ap99lL-PsuY

Лабораторне дослідження.

Тема. Вимірювання порога слухової чутливості.

стр.195.

Домашнє завдання
§44
- лабораторне дослідження ( у зошиті).

ЧЕКАЮ ВІДПОВІДІ. БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!😀

e-mail katyamovsesyan@ukr.net
Є питання - 066-361 74 57

НАДІШЛІТЬ ВИКОНАНІ ЗАВДАННЯ .

Доброго дня!

Тема: Сенсорні системи смаку й нюху.

Терміни: смаковий аналізатор, стереохімічна гіпотеза сприйняття смаку, смаковий поріг, нюхова сенсорна система, нюх, пахучі речовини, запахи, гранична концентрація пахучої речовини стереохімічна теорія запахів.

Які впливи, крім світла та звуків, ми ще можемо відчувати?

1. Яким чином ми можемо оцінювати якість їжі?

2. Яку роль відіграють у нашому житті запахи?

3. Чому одна їжа здається нам смачною, а інша — несмачною?

4. У чому переваги й у чому недоліки контактних сенсорних систем?

Обговорюючи ці питання, ми розуміємо, що аналізатори смаку й нюху відіграють важливу роль у харчовій поведінці людини.

В історичній мініатюрі В. Пікуля «Запашна симфонія життя» описано, як в молоду вродливу дівчину Шарлоту були закохані двоє суперників — відомий співак і молодий, бідний парфумер. На концерт свого суперника парфумер приніс великий кошик фіалок і поставив його на рояль. Тенор з ганьбою вибіг з будинку Шарлоти, не змігши взяти жодної високої ноти. Виявляється, парфумер добре знав, що запах фіалок може зруйнувати гармонію голосових зв’язок.

Яка роль запахів? Чи пов’язані запахи зі смаком?

Смаковий аналізатор

У процесі еволюції смак формувався як механізм вибору чи відторгнення їжі. У природних умовах смакові відчуття комбінуються з нюховими, тактильними й термічними, також створюваними їжею. Важливою обставиною є те, що перевага у виборі їжі почасти заснована на вроджених механізмах, але значною мірою залежить від зв'язків, вироблених в онтогенезі умовно-рефлекторним шляхом. Смак так само, як і нюх, заснований на хеморецепції. Смакові рецептори несуть інформацію про характер і концентрацію речовин, які надходять до рота. їхнє збудження запускає складний ланцюг реакцій різних відділів мозку, які призводять до різної роботи органів травлення чи до видалення шкідливих для організму речовин, що потрапили до рота з їжею.

Як ви розумієте вислів «Про смаки не сперечаються»?

Вислів «Про смаки не сперечаються» (варіант: «На смак і колір товаришів немає», «На смак і колір всі фломастери різні»), відомий у багатьох мовах, чудово ілюструє розуміння людьми нечіткості й розпливчастості описів смаку, слабке диференціювання основних понять, величезні відмінності в чуттєвому сприйнятті в різних народів, і навіть у різних людей, у межах одного етносу.

Смакові бруньки — рецептори смаку розташовані на язиці, задній стінці глотки, м'якому піднебінні, мигдаликах та надгортаннику. Найбільше їх на кінчику, краях і задній частині язика. Кожна приблизно з 10 000 смакових бруньок дюдини складається з кількох (2-6) рецепторних клітин і, крім іюго, з опорних клітин. Смакова брунька має колбоподібну форму, людини її довжина й ширина близько 70 мкм. Смакова брунька досягає поверхні слизової оболонки язика й з'єднана з порожниною рота через смакову пору. Смакові клітини мають найкоротше ясиття з-поміж епітеліальних клітин організму: у середньому через кожні 250 годин стара клітина змінюється молодою, що рухається до центру смакової бруньки від її периферії. Кожна з рецепторних макових клітин завдовжки 10-20 мкм і завширшки 3-4 мкм має на інці, оберненому в просвіт пори, ЗО-40 надтонких мікроворсинок втовшки 0,1-0,2 мкм і завдовжки 1-2 мкм. Вважають, що вони відіграють важливу роль у збудженні рецепторної клітини, сприй-аючи ті чи інші хімічні речовини, адсорбовані в каналі бруньки. _рипускають, що в ділянці мікроворсинок розташовані активні центри — стереоспецифічні ділянки рецептора, які вибірково сприймають різні адсорбовані речовини. Етапи первинного перетворення хімічної інергії смакових речовин на енергію нервового збудження смакових юцепторів ще не відомі.

Пошукова робота з підручником ( запис у зошиті)

1.Що таке смаковий поріг?

2.Чи однаковий він для різних хімічних речовин?

Абсолютні пороги смакової чутливості багато в чому залежать ід стану організму (вони змінюються в разі голодування, вагітності що). Поріг сприйняття, як і в інших сенсорних системах, вищий від порога відчуття. У випадку тривалої дії смакової речовини спостерігається адаптація до нього (знижується інтенсивність смакового відчуття). Тривалість адаптації пропорційна концентрації розчину. Адаптація до солодкого й солоного розвиваються швидше, ніж до гіркого й кислого.

При змішуванні кількох смакових речовин може виникнути нове смакове відчуття, що відрізняється від смаку компонентів, які укладають суміш.

У новонародженої дитини орган смаку, порівняно з іншими органами чуття, розвинений найкраще. Так, на подразнення солодким новонароджена дитина реагує смоктанням і ковтанням, на кисле, солоне, гірке скороченням мімічних м’язів. Після народження дитини орган смаку продовжує розвиватись головним чином у напрямку точнішого розрізнення смаків.

Смакові цибулини мають найкоротший вік серед інших рецепторів. Час існування усього 240 годин, після чого вони гинуть і замінюються новими.

Нюховий аналізатор

Рецептори нюхової системи розташовані в ділянці верхніх носових ходів. Нюховий епітелій знаходиться збоку від головного дихального шляху.

Загальна кількість нюхових рецепторів у людини — близько 10 млн. На поверхні кожної нюхової клітини є сферичне стовщення — нюхова булава, з якої виступає по 6-12 надзвичайно тонких (0,3 мкм) війок завдовжки до 10 мкм. Нюхові війки занурені в рідке середовище, що його виробляють нюхові (боуменові) залози. Наявність війок у десятки разів збільшує площу контакту рецептора з молекулами пахучих речовин.. Аксони рецепторів утворюють нюховий нерв, що пронизує основу черепа і входить в нюхову цибулину. Нюхові клітини постійно оновлюються. Тривалість життя нюхової клітини — близько 2 місяців. Молекули пахучих речовин потрапляють у слиз, що виробляється нюховими залозами, з постійною течією повітря або з ротової порожнини під час їжі. Принюхування прискорює приплив пахучих речовин до слизу.

Нюхові клітини здатні реагувати на мільйони різних просторових конфігурацій молекул пахучих речовин. Тим часом кожна рецепторна клітина здатна відповісти фізіологічним збудженням на характерний для неї, хоч і широкий, спектр пахучих речовин. Істотно, що ці спектри в різних клітин подібні.

Унаслідок цього більш ніж 50 % пахучих речовин виявляються спільними для будь-яких двох нюхових клітин.

Раніше вважали, що низька вибірковість окремого рецептора пояснюється наявністю в ньому багатьох типів нюхових рецепторних білків, однак нещодавно було з'ясовано, що кожна нюхова клітина має тільки один тип мембранного рецепторного білка. Сам же цей білок здатний зв'язувати множину пахучих молекул різної просторової конфігурації

Сенсорна система рівноваги. Нюхова і смакова сенсорні системи

https://www.youtube.com/watch?v=ukZtJizSHTw

Нюх. Як людина відчуває запах?

https://www.youtube.com/watch?v=8iT1EzvOqvw

Нюхова та смакова сенсорні системи

https://www.youtube.com/watch?v=ekLEUFjkhbQ

Як працюють смакові рецептори людини

https://www.youtube.com/watch?v=vcATe-6zLvQ

Домашнє завдання

1.§45
2. Виконати завдання:

1. На якому сприйнятті спеціалізується нюхова сенсорна система?

2.Де розташовані рецептори нюху? Чи впливають запахи на процес травлення?

3.Чи впливає концентрація пахучої речовини на формування відчуття запаху?

4. Чи однакова чутливість до запахів у різних людей?

5.Як улаштований смаковий аналізатор?

6. Чи однаковий смаковий поріг для різних хімічних речовин?

«Мозковий штурм».

— Чому яблуко та цибуля здаються приблизно однакового, солодкого смаку?

— Чому при нежиті людина втрачає апетит?

— Чим пояснити пристрасть південних народів до гострої їжі? (У спеку знижується чутливість до гіркого та кислого.)

«Виправ помилку».

Спостерігається досить чітка спеціалізація рецепторів до сприйняття різних смакових подразнень. Так, до солодкого найчутливішим є корінь язика (кінчик), до солодкого – його край (кінчик і край), до кислого – корінь (край) язика, а до гіркого – кінчик і край (корінь язика).

Смаковий поріг не однаковий для різних хімічних речовин. Наприклад, для цукру він становить 0,01, для кухонної солі – 0,05, лимонної кислоти – 0,009, а солянокислого хініну – 0,00008 моль/л. Таким чином, ми найчутливіші до солодкого (гіркого), менш чутливі до гіркого (кислого), а солоне і кисле (солодке) сприймаємо однаковою мірою.

Відчуття смаку відіграє важливу роль у формуванні апетиту, регуляції травлення. Людина, в організмі якої надмірна кількість (не вистачає) кухонної солі, вважатиме навіть пересолену їжу не солоною.

ЧЕКАЮ ВІДПОВІДІ. БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!😀

e-mail katyamovsesyan@ukr.net
Є питання - 066-361 74 57

Тема: «Сенсорні системи рівноваги, руху, дотику, температури, болю.»

Експрес –опитування:

1. Яка найменша частота звуків, що сприймає вухо людини?

2. Куди передається коливання від барабанної перетинки?

3. Як називається запалення середнього вуха?

4. У скільки разів підвищують слух звукові кісточки?

5. На яку частину вуха передаються коливання від слухових кісточок?

6. Які клітини перетворюють коливання на нервовий імпульс?

7. Що буде з людиною, яка розірвала барабанну перетинку правого вуха?

Багато видів діяльності людини пов’язані з рівновагою. Балет, катання на ковзанах і лижах, художня гімнастика та інші види спорту вимагають чіткої орієнтації тіла у просторі.

Легка і важка атлетика тісно пов’язані з м’язовою чутливістю.

А скільки інформації дає нам шкіра? Скільки порівнянь у нас пов’язане зі шкірним чуттям: ніжний мов шовк, холодний як лід, м’який як оксамит та багато інших. Як функціонують системи, які роблять наші відчуття різноманітними та яскравими?

Не можна не згадати про біль. Це відчуття сильно впливає на емоційний стан людини. З давніх-давен людство прагне знайти шляхи подолання болю. Найчастіше це відчуття попереджає нас про небезпеку, сигналізує про захворювання і руйнації у нашому організмі.

Система рівноваги

Орієнтацію тіла у просторі здійснює вестибулярний апарат. Він пов'язаний з внутрішнім вухом і складається з двох мішечків(круглого і овального) та трьох півколових каналів. У драглистій мембрані розташовані кристали кальциту - отоліти. У разі тривалих і сильних подразнень вестибулярного апарату збудження передається на нервові центри, що регулюють діяльність внутрішніх органів. При цьому виникають рефлекторні реакці, що погіршують стан організму( з’являється нудота, збліднення. Запаморочення, м’язова слабкість, прискорене дихання) Це вестибулярно-вегетативні рефлекси закачування або так звана морська хвороба.

Сенсорна система руху.

Усі скоординовані рухи людини можливі завдяки руховій сенсорній системі. У м’язах, сухожиллях суглобів містяться рецептори, які сигналізують нервовій системі про напруження м’язових волокон, про положення суглобів і різних частин тіла в просторі. У разі порушення сенсорної системи руху хода людини стає невпевненою, людина втрачає рівновагу .

Сенсорна система дотику.

Рецептори дотику розташовані в шкірі нерівномірно. Найбільше їх на кінчиках пальців рук та губах. Тому ці частини найчутливіші до механічних і температурних подразнень. Вони сприймають дотик і тиск. На поверхні шкіри нараховують близько 500 тис. дотикових рецепторів, а на 1 см.кв. шкіри їх припадає аж 25.

Сенсорна система температури.

Теплові і холодові рецептори відіграють важливу роль у регуляції температури тіла. Холодові рецептори розміщені на поверхневих шарах шкіри(їх 250 тис.), а теплові глибше( їх всього 30 тисяч) Центр терморегуляції розміщений в гіпоталамусі.

Біль.

Больові рецептори розкидані по всьому тілу( у стінках кровоносних судин, внутрішніх органів, шкірі). На 1см. кв. тіла припадає 100 рецепторів болю.

Біль – це важливий сигнал тривоги для організму, який примушує миттєво відреагувати на небезпеку, що загрожує людині. До больових відчуттів людина звикнути не може.

Вирішення проблеми знеболювання при хірургічних операціях вперше запропонував видатний хірург Микола Іванович Пирогов. 14 лютого 1847 року у Петербурзі він успішно виконав операцію під ефірним наркозом.

Перевірте свої знання

1.Провідна роль в орієнтації нашого тіла в просторі належить спеціальному апарату……

2.У м’язах, сухожиллях суглобів містяться рецептори, які координують рухи людини. Яка це сенсорна система?....

3.Сигнал тривоги для організму…

Температуру довкілля 22-24 градуси вважають найкомфортнішою для людини. А для оголеної людини – 33 -35 градусів. Адаптація до температур поза зоною комфорту відбувається повільно ( десятки хвилин) і ніколи не буває повною.